Саудівська Аравія
У цій країні закони ґрунтуються на ісламському праві. Світський Новий рік святкувати тут небажано.
Жодних публічних заходів у ніч із 31 грудня на 1 січня в цій країні не проводиться. Тим не менш, для іноземців у Саудівській Аравії немає заборон відзначити цю дату тихо вдома.
У країні в обов'язковому порядку святкують мусульманський Новий рік. Його дата – плаваюча. Цього дня у мечетях читають проповідь, присвячену переїзду пророка Мухаммеда з Мекки до Медини у 622 році.
Іран
В Ірані не звертають особливої уваги на ніч із 31 грудня на 1 січня. Найважливішою датою для мешканців цієї країни є Навруз.
День сонцестояння був відомий у Персії ще до приходу ісламу. За звичаєм, до настання свята люди повинні прибирати в будинках і довкола, розрахуватися з боргами, відвідати могили предків. На стіл виставляють сім страв, переважно із рослинних продуктів. Найбільш відомою святковою стравою в Ірані є сумаляк – страва з пророщених паростків пшениці.
Ізраїль
Відповідно до юдаїзму, Новий рік, або Рош Ха-Шана, настає в молодик осіннього місяця тишрів за єврейським календарем.
Проте світська частина населення, у тому числі й репатріанти, що повернулися, спокійно ставляться до європейського Нового року.
Південно-Східна Азія
Не прийнято святкувати звичний Новий рік у багатьох країнах Південно-Східної Азії. Серед них – В'єтнам, Таїланд, Лаос, Камбоджа і Китай.
Наприклад, Новий рік у Таїланді – Сонгкран. Його святкують 13-15 квітня. Жителі Китаю відзначають Новий рік за своїми традиціями у плаваючу дату – між 21 січня та 21 лютого.
Корейський півострів
Європейський Новий рік не відзначають і в КНДР, а також Республіці Корея. Своє свято корейці справляють за місячним календарем. У Південній Кореї 1 січня є вихідним днем.
