Жуки з родини Мертвоїди (Silphidae). Це великі жуки завдовжки 11–40 мм, з видовженим, сплощеним зверху тілом. Голова велика, вусики закінчуються булавою. Надкрила відкривають вершину черевця. Забарвлення чорне, на надкрилах зазвичай 2 жовто-червоні перев’язі.
Харчуються жуки-могильники падлом, яку чують здалеку і можуть злітатися до неї за сотні метрів. Самець і самиця закопують знайдений труп (в основному дрібного ссавця чи птаха), вигрібаючи з-під нього землю, приховуючи тим самим від інших стерв’ятників. Після цього самиця відкладає поблизу яйця.
З чуттів у них особливо розвинений нюх, завдяки якому мертвоїди здалеку злітаються на падло.
Поширені повсюдно, окрім тропічної Африки та Австралії.
Цікавою особливістю жуків-могильників є турбота про потомство: хоча личинки здатні харчуватися самостійно, батьки розчиняють травними ферментами тканини трупа, готуючи для них живильне середовище. Це дає змогу личинкам швидше розвиватися.
Найпоширеніший з цих жуків гробарик звичайний (Nicrophorus vespillo). Довжина його 12–22 мм, тіло чорного кольору, обидва надкрила мають дві поперечні великі хвилясті лінії рудого кольору. Булави вусиків руді. Щонайперше ці жуки уважно оглядають труп, його положення, вивчають ґрунт, який не завжди годиться для їхньої мети, потім починають рити землю, відкидаючи її назад, і поступово навколо трупа утворюється земляний вал. Гробарики далі виривають землю з-під мертвої тварини, яка через власну вагу опускається так, що через деякий час труп цілком зникає під землею. Через кілька годин гробарики закінчують свою роботу, тож на місці похованого трупа здіймається лише невеликий надгробний горбик.
У пухкому ґрунті гробарики ховають трупи якнайглибше, сантиметрів на 30. Якщо ґрунт твердіший, то не так глибоко. Зариваючи трупи тварин у землю, гробарики відкладають у них свої яйця; отож, сенс поховання полягає в тому, щоб приготувати запас їжі для своїх личинок. Личинка розвивається через 14 днів і одразу ж починає посилено харчуватися падлом. Досягнувши потрібного розміру, вона заглиблюється в землю і перетворюється в лялечку, з якої згодом з’являється дорослий жучок.
