Жуки з родини Пластинчастовусі. Довжина тіла – 6–35 мм. їх легко впізнати по величезній голові, великих жувальцях, які в самця зазвичай мають довгі, часто несиметричні придатки, і по формі булави вусиків.
Навесні жуки риють у землі нірки, що досягають завглибшки 70–100 см і навіть більше. З боків нірки роблять кілька комірок, у які самка відкладає по одному яйцю. Після цього комірку щільно заповнюють утрамбованими зеленими частинами рослин, які жуки зрізають своїми щелепами.
Коли заготівлю їжі закінчено, жуки закопують нірку. У спресованій зеленій масі починається бродіння і утворюється щось подібне до силосу, яким і харчується личинка. При цьому вона дуже швидко росте, вже через 3–5 тижнів стає дорослою, перетворюється в лялечку, і незабаром з’являється жук, який проводить у землі кінець літа, осінь і зиму й аж навесні виходить на поверхню. Зрізуючи бруньки, сходи, молоді пагони, кравчики завдають великої шкоди полям та городам.
На відміну від своїх близьких родичів гнойовиків, кравчик харчується не екскрементами травоїдних тварин, а травою.
