Надзвичайно гарний птах. У самця в повному оперенні голова, потилиця і хвіст – попелясто-сірі; верхня частина тіла гарного іржаво-червоного кольору, все пір’я має на кінцях трикутні плями. Махові пера чорні і прикрашені плямами на внутрішніх опахалах, з дещо світлішою облямівкою на кінцях. Очі темно-карі, дзьоб бурого кольору, восковиця і голе місце біля очей – зеленувато-жовті, ноги лимонно-жовтого кольору. Має вуса. На хвості по сіро-червонуватому тлі йдуть перев’язі – на кінці широкі, в інших частинах вузькі, надхвістя чистого попелясто-сірого кольору. Молоді особини своїм убранням подібні до самок. Довжина птаха досягає 33 см, розмах його крил 70 см, довжина крил 24 см, хвоста – 16 см. Самка на 2 см довша і на 3–4 см ширша за самця.
Немає жодної країни від Лапландії і до Південної Іспанії, від Приамурського краю і до західного берега Португалії, жодного містечка в Європі та Азії, де ви б не зустріли боривітра. Він живе як на рівнинах, так і в гористих місцевостях, байдуже, лісисті вони чи ні, адже птах однаково добре ховається і поміж скель, і в лісах.
Боривітра можна бачити діяльним з раннього ранку до пізнього вечора, часто в цілковитих сутінках. Зі свого гнізда, яке завжди є центральним пунктом ділянки, яку він населяє, птах літає на поля сам чи парами, а восени й численнішими групами, принаймні разом зі своїми пташенятами, що вже підросли на ту пору. Боривітер в’ється, лопочучи крилами, над яким-небудь певним місцем, оглядає звідси всю місцевість навколо і, угледівши своїм надзвичайно зірким оком якусь мишку, коника, цвіркуна чи іншу більшу комаху, стрімголов несеться донизу. При цьому, падаючи каменем, він притискає до тіла крила, а підлетівши майже до землі, трохи розгортає їх, націлюється на здобич, хапає її в пазурі, здіймається вгору і з’їдає її, відлетівши геть; якщо здобич велика, він відносить її на зручніше місце, де й береться до їжі.
Коли самка сидить на яйцях, то самець здалеку сповіщає її закличним криком про себе чи успішне полювання, видаючи різноманітні здавлені і трохи галасливі звуки. Якщо боривітер полює в товаристві ще не досвідченої молоді, то біля пернатого годувальника панує веселий безлад: кожне пташеня намагається першим заволодіти ласим шматком здобичі. Така сімейна картина – надзвичайно цікаве видовище: палка відданість птаха своєму потомству робить його ще привабливішим.
Залежно від погоди, боривітер відкладає яйця трохи пізніше або раніше. На початку травня рідко можна знайти повну кладку; найчастіше її нема аж до початку червня; зрозуміло, що в південній Європі птах несеться раніше. За гніздо йому править здебільшого вороняче гніздо чи якесь заглиблення у скелях або самотніх будовах.
У кладці 4–9, звичайно 4–6 круглуватих яєць, укритих буро-червоними плямами і цятками на білому чи іржаво-жовтому тлі; яйця різного розміру і форми, мають у більшому діаметрі 36–41 мм, у меншому – 29–32 мм. Насиджує переважно самка; та іноді цей клопіт бере на себе й самець, який в інший час насиджування турбується про корм для своєї подруги.
Як і більшість хижих птахів, самець відчуває себе здатним ловити здобич, але не може вкладати їжу пташенятам у рот, попередньо розм’якшивши її у волі. Навпаки, коли малята вже достатньо зміцніли, можливо, навіть навчились літати, тоді він виявляє найпалкіше батьківське піклування, а надто коли самка випадково гине. Обоє батьків люблять своє потомство з надзвичайною ніжністю, властивою всім хижим птахам, і виявляють неабияку сміливість навіть проти людини.
Улюблену їжу боривітра становлять миші, разом з тим він харчується і комахами. Також їсть дрібних птахів, якщо може добути їх, і буває, що приносить своїм пташенятам кілька пар жайворонків; гадаю, цілком можливо, що він може наважитися поласувати й молодим зайченям.
І нарешті, мені згадується цікаве спостереження мого батька, як один боривітер гнався за дорослим зайцем, що втікав від нього, кинувся на нього з висоти щонайменше 20 м, двічі здіймався вгору і стрімко падав на тварину згори з такою силою, що з тієї аж летіла клаптями шерсть. Проте вважати боривітра через це шкідливим птахом і переслідувати його, замість того щоб захищати, однаковою мірою як несправедливо, так і безглуздо.
Хто знайомий зі способом життя боривітра, той знає, що він належить до найкорисніших птахів і охороняє наші поля від багатьох грабіжників, хоча зрідка й добуде собі якесь зайченя чи куріпку.
