Належить до родини Дятлові. Має одноманітне матово-чорне забарвлення; лише верхня частина голови у самця яскраво-червона; у самки ж яскраве забарвлення обмежується плямою на потилиці. Очі сіро-жовтого кольору; ноги – свинцево-сірі; дзьоб сірий. Молоді птахи подібні до старих. Завдовжки вони сягають 47–50 см, розмах крил – 72–75 см, довжина хвоста – 18 см.
Вся Європа, зокрема її лісова частина, і Азія до північних схилів Гімалайських гір можуть вважатися ареалом жовни. Птах селиться серед великих, безмежних лісів, бажано таких, де людина зустрічається зрідка, і де хоч іноді трапляються високі і товсті дерева. Оскільки улюблена її здобич – руді мурашки, то вона віддає перевагу хвойним лісам над листяними. Великі мурашки та їхні лялечки, а також різноманітні деревні комахи, особливо личинки шкідливих жуків, є основою живлення цього птаха; аби дістатися до деревних ос, їхніх личинок та до жуків-короїдів, жовна відщеплює великі шматки дерев, а мурашок ловить так, як і мурахоїди, себто приклеюючи їх до свого язика.
Гніздо жовни будують на початку квітня; закладають його у дереві з спорохнявілою серцевиною. Під час насиджування самець і самка весь час змінюють один одного.
Жовні більше, ніж будь-якому іншому птаху, доводиться потерпати через нестачу зручного житла. У наш час зрідка трапляється дерево такого розміру, який необхідний їй для влаштування житла, й через це жовна зникла із багатьох місцевостей, серед яких вона була розповсюджена раніше.