Святого Мокія – свято, яке відзначалося 24 травня. Мокія вважали «царем граду» і тому намагалися задобрити його. Цього дня остерігалися працювати, а лишень читали святкові молитви. Винятком було – доглядати городні рослини. Вважалося: «Хто на Мокія поле грядки – матиме добрий пожиток». На це свято висівали також соняшникове насіння. Увечері господиня тричі обходила грядку, примовляючи: «Як не можна голо по світу ходити – щоб так не могли горобці моїх соняшників пити!» «Якщо сонце цього дня, – казали люди, – сходить червоно, то літо буде грізне й пожарне, а якщо йде дощ, то мокрих чекай жнив».
