Комета, за повір’ям, з’являється на небі за велінням Божим, може запалити землю, спонукає людей до каяття й завжди віщує лихо. Комета червоного кольору обіцяє війну, білого – голод або мор.
Місяць – нічне «Боже око», «Божа сила», від якої залежить людське життя, «козацьке, котяче сонце». Він пан-володар у своєму зоряному царстві.
Місяць, коли сяє вночі, розбуджує на землі зерна життя та надає їм плодючості, творить росу, яка під час посухи рятує врожаї, животворить ріки й моря, рослини й трави. При старіючому Місяці, так само як і в день місячного чи сонячного затемнення, не починали посівів. Добре сіяти було при повному Місяці, бо він, за уявленнями народу, має цілющі властивості. З появою молодого Місяця конче мусили помолитися, аби щастило весь місяць. Щоб зуби не боліли, треба було також побачити молодий Місяць.
Вважалося, що не можна пальцем указувати на Місяць, бо палець усохне. А якщо довелося, то після цього палець треба тричі покусати.
До Місяця звертались із замовляннями, прохаючи допомоги. Вірили, що на Місяці мешкає святий Юрій, який, пересуваючи заслінку, змінює його обличчя. Від цього залежала доля людей та їхніх справ.