Василь Золотаренко, нащадок знаного козацького роду, брав участь у російсько-польській війні 1654–1667 років разом зі своїм братом Іваном і відзначився при облозі Смоленська. Іван, старший із Золотаренків, обіймав посаду ніжинського полковника і на старшинській раді був обраний наказним гетьманом, але в 1655 році булава перейшла в інші руки, бо він передчасно помер. Полковницькі обов’язки певний час виконував Василь, і тільки в 1659 році офіційно отримав чин ніжинського полковника. У 1658 році Василь Золотаренко підтримав нового гетьмана Івана Виговського, але вже через рік став його запеклим ворогом. Він сам мріяв про булаву, і в 1661 – 1663 роках вважався одним з основних претендентів на гетьманство на Лівобережжі.
Однак сподіванням Золотаренка не судилося здійснитися. У 1663 році, після так званої «Чорної ради», його було заарештували за наказом гетьмана Івана Брюховецького. Брюховецький намагався якомога швидше позбавитися небезпечного конкурента, і невдовзі Василя Золотаренка було страчено.