Одним з ватажків флібустьєрів був Жан Давид Hay, відомий світу як Франсуа Олоне. Він народився у Франції в провінції Пуату. На початку піратської діяльності був буканьєром, а потім вступив у спілку флібустьєрів. Примхлива пані удача завжди посміхалася молодому розбійнику, а багата здобич начебто сама йшла до його рук. Він був жорстокий і безжальний. Саме лише ім’я цього пірата наводило жах на усіх іспанців в Америці.
Гострий розум та кмітливість неодноразово рятували життя цьому пестунчику долі. Якось корабель Олоне потрапив у жахливий шторм біля півострова Юкотан. Багато флібустьєрів загинуло, а на тих, кому вдалося врятуватися, на суходолі напали іспанці. Олоне вимазав своє обличчя кров’ю і прикинувся мертвим. З настанням сутінок він убрався в одежу загиблого іспанця і вирушив у місто. Там він звільнив своїх полонених друзів. Разом піратам вдалося захопити човен і втекти на острів Тортуга.
1666 року флібустьєри на чолі з Олоне захопили два іспанських кораблі. Один з них мав на борту 16 гармат, 120 000 фунтів какао, 40 000 піастрів сріблом і на 10 000 піастрів коштовного каміння. Друге судно мало 8 гармат і було вщент заповнено бочками з порохом та різноманітною зброєю.
Натхнені такою вдачею, морські розбійники подалися до венесуельського міста Маракайбо. Вони нишком вийшли на узбережжя неподалік від фортеці і зненацька напали на загони, що охороняли підступи до неї. А через чотири години штурму пірати вдерлися у місто, пограбували його і вбили усіх іспанців.
Для наступного походу Олоне спорядив 6 кораблів і 700 флібустьєрів. Цього разу розбійники захопили і пограбували міста Пуерто-Кавало та Сан-Педро. Це був останній щасливий похід. Пізніше ціла низка невдач переслідувала ватажка флібустьєрів.
Більше трьох місяців піратські кораблі Олоне очікували на торгівельне судно, що вирушило з Іспанії у Гватемалу. Вони потерпали від нестачі їжі та питної води. А коли нарешті захопили це судно, то виявилося, що більшу частину вантажу воно залишило десь на шляху. Ця невдача внесла у спілку піратів розбрат. Частина флібустьєрів вийшла з-під керівництва Олоне і почала самостійну діяльність.
Незабаром корабель Франсуа Олоне сів на мілину, і пірати змушені були висадитися на суходіл. Із залишків корабля вони збудували велику барку і вирушили до берегів Картахени. Там на них напали дарієнські індіанці (дике плем’я американських людожерів) і захопили в полон їхнього ватажка. Сміливого пірата Олоне ці дикуни живцем розірвали на шматки, засмажили і з’їли. Декому з команди вдалося врятуватися. Та не усім їм пощастило повернутися на Тортугу.
