Назва цієї богині дослівно означає «велика підземна пані». У шумерів Ерешкігаль була господинею підземного царства Іркалі. Її старшою сестрою була Інанна (Іштар), богиня любові та родючості, а чоловіком – Нергал, бог підземного царства і сонця.
У Ерешкігаль в підпорядкуванні було сім суддів підземного світу. Існував у Вавилоні і присвячений богині храм, в Куті. У шумерів Іштар уособлювала весну і літо, а Ерешкігаль – осінь і зиму, тобто смерть і в'янення. Пізніше її наділили владою і над потойбічним світом й смертю.
Одна з найвідоміших пісень про Ерешкігаль говорить про її підступність, про те, як вона змусила Іштар пожертвувати своїм чоловіком. Є і відомий міф про те, як вона вступила в шлюб з Нергалом. Ерешкігаль відмовилася бути присутньою на бенкеті небожителів. Щоб покарати її, в царство мертвих був посланий войовничий Нергал. Але він не тільки не покарав її, але і взяв богиню в дружини, залишившись з нею в Іркалі.
