Існує міф, що домашній пил — це в основному людська шкіра. А що ще? Наприклад, взимку, коли ви зовсім не відчиняєте вікна, звідки береться пил?
Клітини шкіри є частиною «міксу домашнього пилу». У складі пилу є і фарба зі стін, і різні волокна, і пліснява, і волосся. А також будівельні матеріали, пилок, бактерії, віруси, частини тіла комах, лусочки шкіри, зола, сажа, мінерали та частинки ґрунту.
Цей список заснований на канадському дослідженні пилу, в ході якого дослідники зібрали зразки пилу з 1025 канадських будинків, щоб кількісно оцінити поширеність свинцю. Безумовно, пропорції кожного компонента варіюються від будинку до будинку. Наприклад, у нещодавно побудованому будинку може бути багато пилу від гіпсокартону або іншого будівельного пилу. Будинок поруч із жвавою дорогою, швидше за все, міститиме вищий рівень забруднюючих речовин, що надходять із вихлопних газів автомобілів, порівняно з будинком біля лісу.
А що зі шкірою? Адже люди є у всіх квартирах та будинках. Згідно з дослідженням, проведеним у 2009 році, 60% компонентів пилу накопичується всередині приміщення, а ось 40% — це частинки ззовні. Але ці 60% не лише шкіра. Люди дійсно втрачають багато клітин шкіри. За даними Американського хімічного товариства, середня доросла людина втрачає близько 500 мільйонів клітин шкіри щодня, тобто від 0,03 до 0,09 г шкірних лусочок на годину.
Однак не всі лусочки шкіри, що відмерли, осідають на підлоги вашого будинку. Багато шматочків стікають у каналізацію у ванні або душі, а інші потрапляють на одяг і змиваються в пральній машині. Саме тому шкіра — це не основний компонент домашнього пилу.
