Вчені з Великобританії довели, що породи, знайдені в Австралії і датовані віком майже 3,5 мільярда років, – це залишки бактеріальних матів, що скам'янілі, сліди найбільш раннього життя.
У Південній Африці та заході Австралії на поверхню виходять виключно старі породи, які, можливо, були частиною платформи першого суперконтиненту нашої планети. Вік деяких ділянок австралійського кратона Пілбара сягає 3,6 мільярда років. Там знаходять і породи, які дуже нагадують залишки бактеріальних матів – примітивних біоценозів, утворених плівками мікробів. Такі утворення називають строматолітами.
На жаль, точний доказ біогенної природи настільки давніх зразків – завдання дуже складне. У них не залишилося жодних прямих свідчень життя, і вченим доводиться покладатися на «непрямі докази», такі як вміст різних ізотопів вуглецю чи структурні особливості. Тому вік найдавніших достовірно певних строматолітів оцінюють у 3,43 мільярда років, хоча саме життя з'явилося на сотні мільйонів років раніше за цей термін.
Нова робота британських палеонтологів пов'язує з діяльністю найдавніших бактерій породи віком 3,48 мільярда років, отримані в тому ж кратоні Пілбара. Стаття Кайрона Хікман-Льюїса (Keyron Hickman-Lewis) та його колег опублікована в журналі Geology. Коротко про роботу розповідається у прес-релізі лондонського Музею природничої історії.
«Коли археологи знаходять фундамент зруйнованого міста, вони дізнаються, що воно було збудовано людьми, оскільки зберігає свідчення такого будівництва: дверні проходи, дороги, цеглини, – каже Хікман-Льюїс. – Так само і строматоліти мають характерні структурні елементи, які дозволяють нам ідентифікувати процеси їх формування та походження».
Вчені досліджували зразки за допомогою цілого ряду методів, включаючи оптичну та раманівську мікроскопію, скануючу електронну мікроскопію, мас-спектрометрію, комп'ютерну та синхротронну томографію. Слідів мікроорганізмів чи органіки при цьому виявити не вдалося, проте багато деталей мікроструктури породи вказали на її зв'язок із найдавнішим життям.
Зокрема, про це говорить наявність безлічі крихітних «куполів», як у контейнера для яєць. Вчені пов'язують їхню появу з фотосинтетичною активністю мікробів стародавнього бактеріального мату: у міру того, як поверхню біоплівки закривав осад, вони витягувалися вгору, ближче до світла. На біогенне походження вказують і стовпчасті структури. Вони пов'язані з накопиченням мінералів вздовж мікробних клітин та характерні для сучасних строматолітів.
Все це дозволяє авторам роботи впевнено говорити про біогенну природу строматолітів кратона Пілбара – найдавніших свідчень життя на Землі. Втім, можливо, що уважніші дослідження дозволять спростувати ці висновки. Можна згадати, як стародавні строматоліти, знайдені в Гренландії у 2016 році, згодом виявилися простою кам'яною породою, хоч і сильно деформованою.
