Назви «торі» та «віги» закріпилися за представниками цих партій під час запеклих парламентських дискусій 1680–1681 рр. Це були лайливі прізвиська, якими обмінювалися, сперечаючись, опоненти. Представників «партії країни» називали вігами (від шотл. «злочинець»), а «партії двору» – торі (від ірл. «грабіжник»). Протягом 1783–1830 рр. англійський уряд безперервно очолювали торі.
1815 р. – Запровадження хлібних законів, які забороняли ввезення хлібу до Англії, якщо ціна на зерно у країні знижувалася до 80 шиллінгів за квартер (291 літр).
1817р. – Тимчасове скасування закону про недоторканність особи.
Тимчасове припинення кабінетом міністрів дії хлібних законів унаслідок масових протестів.
1819 р. – Ухвалення кабінетом міністрів шести постанов, які дозволяли здійснювати арешти й обшуки з метою, вилучення зброї, забороняли мітинги і збори, у яких брали участь понад 50 осіб.
1824 р. – Скасування кабінетом міністрів заборони на створення тред-юніонів і ототожнення страйків із кримінальними злочинами.
1825 р. – Прийняття закону про робітничі коаліції (об’єднання), за яким чинити тиск на підприємців із метою поліпшення умов праці за допомогою страйків заборонялося.
1829 р. – Прийняття закону про зрівняння у правах послідовників усіх релігійних конфесій, відповідно до якого право обиратися до парламенту здобули католики.
