У XV ст. наймогутнішою морською державою Азії став Китай. Його кораблі панували у східній частині Індійського й у прибережних водах Тихого океанів.
Кінець XІV – початок XV століть був позначений низкою великих морських операцій китайського військового флоту. У 1374 р. він завдав серйозної поразки головному супротивнику на морських теренах – японцям.
Розвиток морського суднобудування й судноплавства дозволив розпочати далекі плавання. Завдяки цьому китайці проклали нові морські шляхи й зробили важливі наукові відкриття. Свою морську міць Піднебесна напрочуд яскраво засвідчила під час успішної військово-морської експедиції до Індійського океану, що відбулася між 1405 та 1433 роками.
Її очолював китайський мореплавець Чжен Хе. Він вирушав у далекі плавання сім разів, щоразу маючи під своїм командуванням до 60–70, а часом і 100 кораблів із загальним екіпажем 25–30 тисяч людей. Китайці пройшли шлях від тодішньої столиці держави – Нанкіна, через Східно китайське й Південнокитайське моря до Індійського океану.
Під час плавання кораблі подолали понад 20 тис. кілометрів. Із кожною новою експедицією китайський флот усе далі й далі просувався на захід. Спочатку Чжен Хе відвідав береги Індокитаю, Яви, Суматри, Цейлону, Індії. Потім здійснив плавання до Ормуза в Перській затоці та аравійського порту Аден. Експедиція також досягла й африканських берегів, побувавши на півострові Сомалі та на південному сході «чорного» континенту.
Китайські мореплавці мали неперевершені досягнення. Вони значно раніше за європейців відкрили морський шлях до Індії, а кораблі Чжен Хе встановили жваві торговельні зв’язки на морських шляхах частини Індійського й Тихого океанів.
Чи знаєте ви, що…
У Китаї будували дуже великі кораблі, які вміщали сотні моряків і солдатів. Окремі судна сягали 145 метрів завдовжки. Вони рухалися завдяки вітрилам із очеретяних циновок, а під час штилю – за допомогою великих весел.
