Давня Персія – держава в Передній і Центральній Азії на території сучасних держав Ірану й Пакистану. До 1 тис. до н. е. належать перші згадки в ассирійських написах області Парсуа або Парса. Звідси походить назва країни – Персія – і народу, який її заселяв,– перси.
Центральну частину займають пустелі.
Уздовж гірських хребтів на берегах річок існували оазиси, де водилися дикі кози і барани, ріс дикий ячмінь.
Великі поклади корисних копалин: міді, заліза і срібла.
Сухий теплий клімат за наявності зрошування дозволяв розвиватися хліборобству, яке виникало в оазисах.
Кінець 6 – початок 5 тис. до н. е. Початок освоєння людиною Іранського нагір’я.
Кінець XII – початок XI ст. до н. е. На Іранське нагір’я переселяються племена індоіранської мовної групи – мідійці та перси.
Мідійці заселили північ Ірану, а перси – його південь.
