
Давньоєврейське царство – давня держава, заснована ізраїльсько-іудейськими племенами на території Північної та Південної Палестини.
Близько 1700 р. до н. е. – До Ханаану (Палестини) з-за річки Євфрат переселилися єврейські племена кочових скотарів.
Близько 1500 р. до н. е. – Унаслідок завоювань Тутмоса III Палестина стала єгипетською провінцією, а частина єврейського народу була взята в полон єгиптянами і переселена до Єгипту.
Близько 1250 р. до н. е. – Фараон Рамзес II був вимушений дозволити євреям, очолюваним пророком Мойсеєм, залишити Єгипет і повернутися на батьківщину.
Близько 1030 р. до. н. е. – Вожді південних колін (так називались єврейські племена) проголосили Саула царем Ізраїлю. Утворення в південній частині Палестини Ізраїльського царства. Дещо пізніше на півночі Палестини його зять Давид заснував Іудейське царство.

1004 р. до н. е. Давид після смерті Саула об’єднав Ізраїльське та Іудейське царства в єдину державу. Правив до 965 р. до н. е. – Захопив Єрусалим, який зробив своєю столицею.
965–928 рр. до н. е. – Правління царя Соломона. «Золота доба» Давньоєврейського царства.
928 р. до н. е. – Розпад єдиної Ізраїльсько-іудейської держави на Ізраїльське царство (928–722 рр. до н. е.) зі столицею в Самарії та Іудейське царство (928–588 рр. до н. е.) зі столицею в Єрусалимі.
722 р. до н. е. – Ізраїльське царство було розгромлене Ассирією, а його населення взяте в полон.
588 р. до н. е. – Вавилонський цар Навуходоносор II завоював Іудейське царство. Єрусалим було зруйновано, а євреїв переселено до міст Вавилонії. Початок вавилонського полону євреїв.
539 р. до н. е. – Після загибелі Вавилона євреї повернулися на батьківщину.