- Послаблення значення родової власності та формування приватної власності;
- Родова община поступилася місцем сусідській общині, що об’єднувала малі сім’ї, які вели самостійне господарство;
- Набула першорядного значення роль племені не як економічної одиниці, а перш за все як військово-політичного об’єднання;
- Верховним органом племінного самоврядування стало віче – народні збори чоловіків-воїнів;
- У результаті постійної військової активності племені зросла роль і значення військових вождів-князів;
- Навколо князів збиралася і гартувалася дружина, основним заняттям якої була служба князеві за винагороду;
- Князівська влада як вищий виконавчий орган племінного управління перетворювалася з виборної на спадкову;
- Дружина ставала постійною організацією воїнів, атрибутом князівської влади. Князі разом із дружиною оселялися в укріплених племінних центрах-городищах; деякі з них переросли в міста (Київ, Чернігів, Галич та ін.).
