Учасники: 29 держав (разом з англійськими домініонами – 34), представлені повноважними представниками чи головами урядів.
Особливістю цієї конференції стало те, шо це була перша міжнародна конференція в Європі після Першої світової війни, у якій за стіл переговорів сіли представники країн Антанти, колишнього Четверного союзу і радянської Росії (усього 29 держав). США відмовилися взяти участь у конференції (був присутній спостерігач).
Мета: відновлення міжнародної торгівлі; налагодження економічного співробітництва між країнами Європи з метою її економічної відбудови після Першої світової війни; вироблення умов для нормалізації відносин із Росією та країнами колишнього Четверного союзу.
Позиції основних учасників конференції:
Спільна позиція країн Заходу
- Позиція країн Заходу була вироблена на конференціях в Каннах (січень 1922 р.) і Лондоні (лютий 1922 р.);
- Визнання усіма учасниками конференції недоторканності іноземного капіталу і майна іноземців, їхніх прав і доходів;
- Визнання всіх державних боргів і зобов’язань попередніх урядів;
- Утримуватися від ворожих дій стосовно сусідів тощо;
- Створення дипломатичного союзу дев’яти радянських республік (Росія, Україна, Білорусія, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Хорезмська, Бухарестська, Далекосхідна республіки). Урядові Росії було доручено відстоювати спільні інтереси республік;
- Установлення розмірів збитків, заподіяних країнами Заходу в ході інтервенції та громадянської війни (39 млрд крб золотом);
- Укладення Ризької угоди між Росією, Польщею, Латвією, Естонією про економічне співробітництво та взаємну безпеку;
- Проведення переговорів із Німеччиною про можливість укладення сепаратного миру (Німеччина відмовилася).
Щодо Росії висувалися вимоги:
- сплатити довоєнні та воєнні борги всіх російських урядів (у тому числі борги О. Колчака, А. Денікіна тощо) на суму близько 18 млрд крб золотом;
- повернути націоналізовану власність іноземців;
- відшкодувати збитки іноземців після Жовтневої революції, для контролю створити комісію російського боргу;
- поновити екстериторіальний статус іноземців у Росії;
- скасувати монополію зовнішньої торгівлі;
- заборонити комуністичну пропаганду за кордоном. Єдиний фронт радянських республік.
Результати: сторони не змогли знайти спільної мови, проте відбулося зближення' між Німеччиною і радянською Росією, які 16 квітня 1922 р. в містечку Рапалло (поблизу Генуї) уклали договір.