Уперше було визначено точний розмір бюджету Гетьманщини – 144 тис. карбованців щорічно, причому більшість витрат покривалася за рахунок експортного мита (евекти).
Відокремив гетьманський скарб від державного: перший контролювали два генеральні підскарбії, із яких один був росіянином, а другий – російським чиновником.
За сприяння гетьмана з 1727 р. у Глухові розпочала працювати Кодифікаційна комісія, очолювана генеральним суддею І. Борозною, яка за 15 років розробила звід законів «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1743).
Під гетьманську владу було повернуто Київ, який до цього перебував під владою київського губернатора.
Сприяв поверненню запорожців із кримських володінь в Україну.
Підтримував розвиток торгівлі: 1728 р. організував з’їзд українських купців, підготував спеціальний універсал про вільну торгівлю.
Для впорядкування поземельнихних відносин у 1729–1730 pp. провів Генеральне слідство щодо законності володіння маєтками.
Піклувався про розвиток культури: у Глухові було створено першу в Україні співочу школу, друкарню.
