До III тис. до н. е. належить розквіт ще одного з найбільших міст Шумеру – Ура. Завдяки вигідному географічному положенню, воно було не тільки центром могутньої держави, але й своєрідним транспортним вузлом давнини. Тут велике значення мав сухопутний і водний транспорт. Стародавні колісниці й візки пересувалися за допомогою примітивних коліс (їхні зображення були знайдені при розкопках міста).
Найбільшої популярності набули шумерські кораблі, зв’язані з очерету й обмазані смолою. Вони плавали вздовж берегів Перської затоки і, ймовірно, доходили до портів Мелухха (так, вочевидь, називали Стародавню Індію). Перевалочним пунктом на шляху між цими стародавніми цивілізаціями, напевно, служив архіпелаг Бахрейн, де були знайдені як індійські, так і шумерські печатки. Тут розташовувалася Країна Блаженних (Дільмун), яку шумери вважали батьківщиною людства. Слід зазначити, що європейці змогли вийти в Індійський океан і досягти Індії тільки наприкінці XV ст., тобто через 4,5 тисячі років.
До II тис. до н. е. Шумерське царство занепало, але Ур тривалий час залишався важливим містом. І тільки в IV ст. до н. е. жителі покинули його, можливо, через зміну клімату. Час стер не тільки сторінки історії міста, але і його місце розташування. Ур довелося роз шукувати заново. І наполегливі зусилля археологів повністю виправдалися. У 1854 р. англійський учений Д. Тейлор установив, що скупчення руїн» відоме за назвою «Телль-аль-Муккаїр» («Смоляний пагорб»),– це і є стародавній Ур. Він повідомив про це в Лондон, але там його звістку сприйняли байдуже. Минуло майже сімдесят років, і інший англієць Л. Вуллі почав розкопки в центральній частині величезного городища. Знадобилося понад десять років, щоб із землі поступово почали з’являтися спочатку палаци, потім східчасті вежі храмів і нарешті царські поховання. Л. Вуллі вдалося знайти й найбільш приголомшливу пам’ятку Шумеру – зіккурат бога місяця Нанни.
На відміну від інших подібних культових споруд, зіккурат Ура добре зберігся, тому можна з упевненістю говорити про те, яким він був спочатку. Ця велична споруда стояла на десятиметровій платформі. Над нею здіймалися три сходинки, стіни яких розділені вертикальними нішами. Грандіозну конструкцію увінчував невеликий храм, облицьований блакитними кахлями. З нього як на долоні було видно все місто... якого вже давно немає.
Чи знаєте Ви, що...
Зіккурати були найбільш типовими культовими спорудами Месопотамії. Вони являли собою багатосхідчасті будови, оточені виступаючими терасами, що нагадували кілька високих веж.
Коментарі: 1 RSS
1 ВІталій 14-11-2018 07:45
Має сенс вказати, що на малюнку представлена реконструкція зіккурату.