Сипучі піски (пливуни) являють собою суміш піску з водою, що здатна поглинути цілі міські квартали.
Найбільш трагічний випадок стався в 1692 р. біля південно-східного берега острова Ямайка. У XVII ст. на цьому сипучому ґрунті був зведений Порт-Ройал, що став центром піратів Карибського моря. Спокійного літнього дня 7 червня стався надзвичайно сильний землетрус. За лічені хвилини вся берегова частина Порт-Ройала опинилася під водою. І лише після того, як минуло три століття, фахівцям удалося встановити, що Порт-Ройал не зник у морі, його «поглинули» багатометрові піщані нашарування, на яких він був збудований.
Катастрофа сталася внаслідок того, що потужні поштовхи землетрусу спровокували виникнення сильних коливань піщинок. Зчеплення між ними зменшилося, пісок втратив свою щільну структуру й почав пливти.
У результаті Порт-Ройал у буквальному сенсі втратив ґрунт під собою й почав провалюватися. Після закінчення землетрусу, що тривав усього шість хвилин, пісок втратив свою підступну властивість, берег знову затвердів наче нічого й не було.
Але найдивнішим є те, що на цьому нещастя Порт-Ройала не закінчилися. У 1703 р. тут сталася сильна пожежа, потім місто пережило кілька потужних ураганів і ще одну пожежу. Зрештою нечисленне населення, що залишилося в піратській столиці, переселилося з неї. Сьогодні залишки міських будівель розміщуються на глибині 15 м. Для того щоб їх можна було побачити, планують організовувати екскурсії на човнах із прозорим дном.
Чи знаєте ви, що...
у 1953 р. була організована експедиція на чолі з Е. Лінком для підйому затонулих скарбів Порт-Ройала. Дослідникам, удалося підняти сотні коштовних предметів, що дають уявлення про життя в місті та про його час, а також скласти найбільш точну з наявних карт піратської столиці до землетрусу.