У Європі він представник своєї родини. Це великий птах: висота близько 115 см, розмах крил 180–200 см; вага самця до 6 кг. Оперення його попелясто-сірого кольору; ареал поширення простягається від тундри Півночі до Центральної Європи і від Скандинавії до Східного Сибіру. У Східній Азії до нього приєднується журавель білий, або стерх (Grus leucogeranus), абсолютно білий, за винятком червоної голови і чорних стернових пер.
Перед осіннім перельотом сірі журавлі збираються у певних місцевостях, звідки з голосними криками здіймаються разом і летять безупинно вдень і вночі, аж поки досягнуть місця зимівлі. Вони летять високо в повітрі, строго зберігаючи клиноподібний стрій, і тримаються з року в рік певного шляху. Прибувши на місце, вони відшукують підхожий острів, ще не зайнятий іншою зграєю, що прилетіла раніше. Весь час перебування на чужині вони тримаються великими зграями й іноді приймають до свого гурту споріднені види. Зграями ж летять і назад, а прилетівши на батьківщину, розбиваються на пари, які розселяються по місцях, підхожих для гніздування.
Усі рухи журавля невимовно гарні, а прояви його досить високо розвинених здібностей привертають увагу. Великий, рухливий і тямучий птах чудово розуміє свої переваги і показує це майже кожним вчинком. Ходить він граційно, розміреним кроком, певний своєї краси, легко здіймається в повітря, кількома широкими ударами сильних крил досягає бажаної висоти і летить рівно й неквапливо, але швидко й енергійно. Іноді, коли є бажання, журавель розважається веселими стрибками, пустотливими рухами, дивними позами; граючись, піднімає із землі тріски чи камінці, підкидає вгору і ловить їх знову, танцює, підстрибує, швидко бігає вперед і назад і найрізноманітнішими рухами демонструє свою життєрадісність.
Він розумний, надзвичайно обережний, тож перехитрити його дуже важко. Зграя, наприклад, виставляє сторожів, на яких покладається обов’язок пильнувати загальну безпеку; якщо таку зграю потривожити, то вона висилає кількох на розвідку, перш ніж знову повернутися на своє місце.
Який журавель обережний і недовірливий на волі, такий він прихильний до людини, потрапивши в її товариство. За винятком деяких найрозумніших папуг, немає жодного іншого птаха, який так легко б уживався з людиною, так умів би розуміти всі її рухи і втішати її. Він знайомиться із житлом, заглядаючи в кожен його куточок, усвідомлює час і вміє визначати стосунки, в яких перебувають його господар та інші люди або тварини. Він страшенно не любить безладу і сварок на пташнику, карає сердитим криком або ударом дзьоба винуватців і нагороджує гідних ласкавими жестами і танцем. Про його розум існує стільки різних цікавих спостережень, що я ніколи б не закінчив, якби захотів їх переповісти.
Товариськість становить, мабуть, потребу журавля, але він розбірливий, вибираючи собі компанію. У парі вони ніжні й вірні один одному. До птахів, подібних до себе, або родичів по групі виявляють певну повагу. А проте іноді сваряться і пускаються один з одним у бійку; розповідають навіть, що вони до смерті забивають винуватця. Голос у них гучний і нерідко може налякати в лісі недосвідчену людину, бо дуже схожий на відчайдушні крики про допомогу.
Коли болота затягнуться зеленню і на чагарниках повсюди з’явиться листя, журавлі починають гніздування. На острівець або підвищення вони зносять у купу сухе паліччя, листя очерету, траву, і в заглиблену середню частину цієї купки самка кладе 2 великі яйця. Обоє батьків по черзі насиджують їх і захищають гніздо від ворогів. Журавлі вміють чудово приховувати від стороннього ока місцезнаходження свого гнізда.
Сірі журавлі всеїдні; харчуються різними частинами рослин, безхребетними тваринами, а також невеликими хребетними, як-от змії, риби і гризуни. Якщо поблизу є засіяні зерном поля, то журавель намагатиметься прогодуватися зерном, при цьому іноді створюючи загрозу урожаю.
