Сицилійське королівство – держава створена норманами на території Південної Італії та острові Сицилія наприкінці XI ст. У 1189–1268 рр. сицилійською короною володіла німецька династія Штауфенів. Після загибелі Штауфенів королівством заволодів брат французького короля Карл Анжуйський.
Жорстокість нового правителя спричинила 1282 р. повстання проти французів на Сицилії і повалення їхньої влади. Після цього спочатку острів Сицилія (1302), а згодом південь Італії (1442) перейшли під владу Арагону як Неаполітанське королівство.