Відзначається приземкуватим тулубом та великою головою; дзьоб у нього довгий, прямий, дуже сплющений з боків; ноги середньої довжини і дуже сильні; на лапі має 3 короткі й широкі пальці, між середнім та зовнішнім пальцями помітна велика перетинка. Крила середньої довжини, гострі; хвіст досить короткий, ззаду зрізаний прямо. Оперення на верхній частині тіла, передній частині шиї та волові – чорне; нижня частина спини, надхвістя і черевце – білі. Очі яскраво-криваво-червоні, а голий обідець навколо них сурикового кольору; ноги темно-червоні. Довжина птаха – 42 см, розмах крил – 82 см. Самка трохи менша на зріст.
Кулик-сорока бігає з короткими перепочинками, звичайно не надто кваплячись і дрібочучи ногами, але, якщо треба, може бігати дуже прудко. Завдяки своїм широкопалим лапам легко тримається на найм’якішому мулі; чудово плаває, швидко й сильно літає. Кулики пильно спостерігають за кожною маленькою пташкою, що прилітає або відлітає, а великих, наприклад качок і гусей, зустрічають і проводжають гучним криком. На березі часто з’являються птахи, яких кулики-сороки звикли вважати своїми ворогами. Коли такі птахи, наприклад ворона або велика чайка, підходять ближче, один з куликів зараз же подає сигнал до нападу, а решта голосно кричать, щоб дати знати про його появу іншим птахам, біжать до ворога і з дивовижною сміливістю накидаються на непроханого прибульця.
Кулик-сорока охоче годуються дрібними м’якотілими, при нагоді з’їдає і великого молюска, що лежить мертвий на березі, але живу устрицю відкрити йому не під силу.
Завдяки своїй поведінці, кулик-сорока дуже помітний. Жоден птах на узбережжі не може зрівнятися з ним – такий він діяльний, сміливий, задерикуватий і при цьому завжди в доброму настрої.
Їжа його переважно складається з дрібних черв’яків, і, очевидно, він годується переважно черв’яками-піскожилами. Певна річ, не гребує маленькими рачками, рибками та іншими морськими тваринами, а коли поблизу берега пасеться худоба, то ловить і комах, що водяться біля стад. Він часто перевертає каміння і великих черепашок.
