Пояс суттєва складова частина чоловічого і жіночого одягу Перші слов'янські пояси були плетені, згодом ткані з вовни, льону, конопель, а також виготовлені зі шкіри. Так, на півночі України побутували плетені (кручені) пояси, Поділлі плетені (косичасті), в Карпатах, на Буковині та у східних областях ткані. У гірських районах здавна відомі шкіряні чоловічі пояси. Черес – ремінний пояс, шириною 40-45 см, який застібався трьома п'ятьма пряжками. Жінки підперезувалися так, щоб кінці пояса зав'язувались і висіли ззаду Коли ж підперезували верхній одяг, кінці підтикали з боків. Чоловіки звичайно обмотували пояс кілька разів довкола талії, а оздоблені китицями кінці підтикали з боків так, щоб вони звисали вниз.
Чоловічі пояси були переважно плетені, фарбовані монохромно (Полісся, Волинь, Поділля), жіночі пояси ткані, вузькі й поліхромні (мали назви крайка, окрайка, попружка, байорка тощо).
Відповідно до призначення поясів і способу їх ношення орнамент нерідко розташовували на поздовжній площині пояса. Найпоширеніші пояси червоного та зеленого кольорів. Вони були або суцільного кольору, або мали поздовжні кольорові смуги. У гірських районах Карпат розповсюджені композиції з поперечним поділом орнаментального поля на менші частини.
Буденні ремінні пояси прикрашали ґудзиками. Святкові ж пояси оздоблювали малими капелями, "писаною" бляхою, вони мали кишеньки. Багато прикрашені гуцульські череси вдягали поверх сорочки і штанів. На Буковині чоловіки опоясували сорочки довгим вовняним поясом, а поверх накладали ще й короткий шкіряний пояс, окований мідними бляшками.
