Неокласицизм
Період. Друга половина XVIII – 20-ті рр. XIX ст.
Визначення. Ідейно-художній напрямок і стиль у європейському мистецтві, прихильники якого вважали класичні традиції мистецтва античності, Відродження і класицизму вищою художньою нормою, ідеалом та недосяжним взірцем.
Особливості. Представники неокласицизму вважали життя стародавніх греків і римлян не лише ідеалом краси, а й моделлю світу, який вони намагалися побудувати.
Видатні представники:
- Живопис: Н. Пуссен, К. Лоррен, Ж. Л. Давід, Ж. О. Енгр.
- Скульптура: А. Канова, Г. Шадов, Б. Торвальдсен, Ж. Б. Пігаль, Е. М. Фальконе.
- Архітектура: Ж. Ардуен-Мансар, Ж. Габріель, К. Леду, К. Рен.
- Музика: Й. Гайдн, В. А. Моцарт, Л. Бетховен.
Романтизм
Період. Кінець XVIII – перша половина XIX ст.
Визначення. Ідейно-художній напрямок і стиль у європейському мистецтві, у якому на першому місці були почуття і фантазія автора, а єдине правило для художника-романтика – вірність собі, щирість зображальної мови.
Особливості. Відображував погляди молодого покоління межі XVIII–XIX ст., яке зазнало розчарування в ідеалах Просвітництва. Романтики намагалися втілити у своїх творах суперечливість, безмежність і таємничість світу.
Видатні представники:
- Живопис: Е. Делакруа, Т. Жеріно, Ф. О. Рунге, Дж. Констебл, В. Тернер, В. Блейк.
- Скульптура: О. Дом’є.
- В архітектурі власної школи романтизм не створив.
- Музика: Ф. Шуберт, Р. Шуман, Г. Берліоз, Ф. Шопен, Н. Паганіні, К. М. Вебер.
