Багаторічна трав'яниста водяна рослина зі стеблом, що трансформувалося в міцне кореневище, занурене в донний мул. Листки лотоса довгочерешкові, 50–70 см у діаметрі, їхні пластинки, на відміну від листків латаття чи глечиків, досить високо піднімаються над водою. Квітки дуже великі, до ЗО см у діаметрі, мають приємний аромат.
Насіння лотоса здатне зберігати схожість протягом... 200 років. Це – абсолютний рекорд рослинного світу. З найдавніших часів лотос використовується як лікарська рослина. У сучасній медицині його застосовують як кардіотонічний, загальнозміцнюючий та дієтичний засіб. У сучасному Китаї лотос входить до складу більш ніж 200 препаратів, причому окремо використовуються його кореневища, листя, пелюстки, плоди і навіть тичинки! Кореневища лотоса їстівні, їх вживають у сирому, вареному, смаженому й маринованому вигляді. Насіння лотоса популярне в країнах Азії як горішки.
