Ця дивна квітка так вдало влаштувалася, що для життя їй зовсім не потрібні ані коріння, ані листя. Тим часом у рослинному царстві годі знайти такі величезні квіти, адже дивовижний бутон, розпустившись, може сягати метрової величини і важити понад шість кілограмів!
Рафлезія веде привільне життя, та ще й за чужий рахунок. Річ у тому, що ця рослина – паразит. Вона прилаштовується на ліанах, випускаючи нитки, схожі на грибницю. Ці тонкі нитки проникають до тканин рослини-хазяїна – і рафлезія отримує можливість існувати, використовуючи поживні речовини, здобуті ліаною.
У деревині рослини-хазяїна розвивається й насіння рафлезії. Після того як насіння потрапляє на ліану, її кора починає набухати, утворюючи щось на зразок бруньки, з якої утворюється пуп’янок, що дозріває близько дев’яти місяців.
Квітка рафлезії має п’ять товстих червоних пелюсток, укритих блідими бородавчастими цятками. Вона розквітає лише на три дні й смердить, ніби гниле м’ясо. Місцеві жителі, які добре знають про цю особливість квітки, намагаються позбутися її ще до початку цвітіння. Своїм огидним смородом рослина приваблює гнойових мух, адже вони – її природні запилювачі. Через свій ядучий аромат рафлезія отримала ще одне, не зовсім приємне прізвисько – «трупна лілія».
Науковий опис цієї дивовижної рослини належить офіцерові Стемфорду Раффлзу та ботаніку Джозефу Арнольду. Раффлз і Арнольд назвали квітку на свою честь – Рафлезія Арнольді.
