Французькі вчені із Університету Сорбонна підтвердили ефективність методу Сальвадора Далі. Відомий художник вважав за краще спати по шість годин на день, роздробивши цей час на інтервали: чотири години вночі і шість разів по 20 хвилин (всього дві години) протягом дня. Такий режим допомагав йому знайти незвичайні ідеї своїх картин. І тепер дослідники підтвердили, що техніка справді працює.
Коли людина починає засинати, перш ніж зануритися в глибокий сон, вона опиняється в особливому стані гіпнагогії, який є моментом перебування як би між сном і дійсністю. Цей час називають фазою N1 або, якщо зовсім просто, дрімотою. Триває ця фаза близько 10 хвилин, і в цей час засинаючий може бачити напівсонні мрії, абсурдні або галюциногенні думки і іноді гіпнагогічні образи (подібні до галюцинації снам). Саме цей момент найбільше цінував відомий іспанський художник Сальвадор Далі. Він вважав, що якщо прокинутися через 20 хвилин, тобто до того, як організм перейде на іншу фазу сну, то це породить нові нетривіальні творчі ідеї.
До речі, цією ж методикою користувався винахідник Томас Едісон. Зіткнувшись під час роботи з труднощами, він вирушав недовго спати і при цьому брав із собою дві металеві кульки, які тримав у кожній руці. Коли Едісон починав міцно засинати, м'язи розслаблялися, кульки падали на підлогу і шумом будили його.
Дослідники з Університету Сорбонна (Франція) вирішили перевірити, наскільки ефективною була техніка Далі та Едісона. Для цього було проведено експеримент: 103 добровольцям дали складне математичне завдання, над яким вони працювали якийсь час. Після цього їм запропонували подрімати протягом 20 хвилин у напівсидячому положенні. Наслідуючи техніку Едісона, піддослідні тримали в руках пляшки, які мали розбудити їх після падіння на підлогу. Одночасно з цим дослідники підключили до їхньої шкіри голови електроди, щоб проконтролювати, чи дійсно учасники експерименту сплять.
У результаті виявилося, що 24 людини хоча б протягом 30 секунд перебували у фазі N1, ще 14 добровольців поринули у глибшу фазу, а решта взагалі не змогли заснути. Коли всі прокинулися, піддослідних попросили повернутися до математичного завдання. І за виділений на другий етап час 83% тих людей, хто зміг поринути у фазу N1, виявили легкий спосіб розв'язання. З тих, хто зовсім не спав або заснув надто глибоко, таких же результатів досягли лише 31% та 14% відповідно.
Дослідники переконані, що короткі проміжки сну справді можуть підвищити нашу ефективність у тій чи іншій діяльності.
