Археологи виявили, що в епоху раннього та середнього бронзового віку люди в Аравії будували «похоронні алеї» – довгі коридори, що з'єднують оази та пасовища, обрамлені тисячами ретельно продуманих похоронних пам'яток.
«Похоронні алеї були основними мережами доріг свого часу. Вони показують, що населення, яке жило на Аравійському півострові 4500 років тому, було набагато соціально й економічно пов'язане одне з одним, ніж ми думали раніше», – сказав доктор Метью Далтон із Гуманітарної школи Університету Західної Австралії.
Команда вчених використовувала у своїй роботі супутникові знімки, аерофотознімання з вертольота, наземну зйомку та розкопки для визначення місця розташування та аналізу похоронних алей. Автори виявили ці дороги на площі 160 000 квадратних кілометрів, причому в основних районах дослідження в округах Алула та Хайбар у Саудівській Аравії було виявлено понад 17 800 гробниць. У тому числі близько 11 000 становили похоронні алеї.
Дослідники виявили, що найбільша концентрація похоронних пам'яток на цих алеях була поблизу постійних джерел води, причому напрям алей вказував на те, що населення використовувало їх для подорожей між великими оазами, зокрема Хайбаром, Алулою та Таймою.
Найменші алеї зливаються з ландшафтами, що оточують оази, що наводить на думку про те, що ці маршрути також використовувалися для переміщення стад свійських тварин на прилеглі пасовища в періоди дощів. За словами авторів, археологічні знахідки у цих регіонах можуть глибоко змінити наше розуміння ранньої історії Близького Сходу.
