Археологи отримали нові відомості про масштабну битву епохи бронзи, що відбулася приблизно у 1250 році до н.е. в долині річки Толлензе, розташованій на північному сході Німеччини. Ця битва, у якій брало участь понад 2000 воїнів, вважається найстарішим відомим полем бою в Європі. Нові дослідження свідчать, що це була не просто локальна сутичка, а велика міжрегіональна війна, в якій брали участь бійці з різних частин Центральної Європи.
Після відкриття цього поля бою в 1996 році археологи виявили значну кількість археологічних знахідок, серед яких залишки понад 150 осіб, більшість з яких були молодими та фізично сильними чоловіками. На місці було знайдено зброю, таку як дерев'яні палиці, мечі та вістря стріл, деякі з яких досі залишаються в кістках загиблих. Це свідчить про жорстоку та насильницьку битву.
«Знахідки на полі бою в долині Толлензе кардинально змінили наше уявлення про бронзову добу в Центральній Європі. Раніше вважалося, що цей період був відносно мирним», – зазначив Томас Тербергер, професор Геттінгенського університету, який досліджував це місце.
Нове дослідження вістря стріл, опубліковане в журналі «Antiquity», показує, що в битві брали участь як місцеві, так й іноземні бійці. Ці висновки ґрунтуються на попередніх генетичних дослідженнях залишків, які свідчать про те, що деякі з воїнів не були місцевими. Проаналізувавши склад та стиль бронзових і крем'яних вістря стріл, знайдених на місці, дослідники змогли визначити походження деяких воїнів.
Лейф Інзельманн, провідний автор дослідження і науковий співробітник Вільного університету Берліна, наголосив на важливості цих знахідок для ідентифікації походження воїнів.
«Вістря стріл – це своєрідна «зброя злочину», як у детективних розслідуваннях», – пояснив Інзельманн.
За словами дослідника, хоча багато крем'яних стріл, знайдених у долині Толлензе, були типовими для північної Європи, значна частина бронзових вістря демонструвала дизайни, характерні для південних регіонів, таких як Баварія та Моравія.
Це відкриття підтверджує теорію про те, що битва була міжрегіональним конфліктом, у якому місцеві воїни з регіону Толлензе боролися проти загарбників з півдня. Присутність південноєвропейської зброї свідчить про те, що нападники могли бути частиною організованої армії, а не звичайної грабіжницької банди. Дослідження також натякає на можливу участь найманців, які, можливо, прибули навіть з такої віддаленої північної країни, як Скандинавія.
Томас Тербергер припускає, що конфлікт міг бути пов’язаний із широкими соціальними змінами, що відбувалися в пізню бронзову добу. У XIII столітті до н.е. відбулися значні зміни у поховальних обрядах, матеріальній культурі та суспільній організації, що свідчило про перехід до культури урнових полів.
«Цей конфлікт, ймовірно, слід розглядати в контексті цього великого процесу трансформації», – зазначив Тербергер, додавши, що битва могла бути ознакою ширших політичних та соціальних потрясінь того часу.
Точні причини конфлікту залишаються невідомими, проте деякі дослідники вважають, що контроль над важливими торговими маршрутами міг відіграти певну роль. Шлях, що перетинав річку Толлензе і, ймовірно, був побудований приблизно за 500 років до битви, міг бути стратегічним об'єктом, що спровокував зіткнення. Однак відсутність явних доказів наявності цінних ресурсів, таких як металеві руди або сіль, у цьому регіоні робить цю теорію менш переконливою.
Інзельманн зазначив, що це місце дає «вирішальні нові відомості» про епоху, для якої не збереглося письмових джерел. Відкриття викликають важливі питання про природу війни та суспільну організацію в епоху бронзи, припускаючи, що масштабні конфлікти між віддаленими регіонами були більш поширеними, ніж вважалося раніше.