«Хартія 1830 року» – назва конституції Франції, прийнятої Законодавчим корпусом 07.08.1830 р., яка визначала політичний устрій країни періоду Липневої монархії.
• Проголошувався принцип народного суверенітету і скасовувалося божественне право королів на управління. Король правив на запрошення народу. Зберігалися органи законодавчої і виконавчої влади, які існували за «Хартією 1814 року», та порядок їх формування.
• Майновий ценз для виборців знижувався до 200 франків, а вік – до 25 років (у результаті цього кількість виборців у Франції збільшилася вдвічі та стала дорівнювати 200 тис. осіб – із 31 млн загальної кількості населення країни).
• Правом законодавчої ініціативи наділялися обидві палати Законодавчого корпусу, а королю надавалося право накладати «вето». Король позбавлявся права видавати ордонанси.
• Католицизм перестав уважатися державною релігією. Заборонялося відновлення цензури, гарантувалася свобода друку. Відновлювалася Національна гвардія. Заборонялися надзвичайні суди. Усі злочини, включаючи політичні, розглядалися судами присяжних.
• Коронацію нового монарха було замінено на складання ним присяги у присутності обох палат Законодавчого корпусу.
