Писемність. Першими серед народів Дворіччя винайшли писемність шумери. Вона називалась клинописом і налічувала близько 2 тис. знаків. Із часом клинопис шумерів був запозичений іншими народами Передньої Азії. Писали на табличках із сирої глини загостреними паличками, завдовжки 7–9 см.
Наукові відкриття. Від часів давніх шумерів жерці спостерігали за зорями, передбачали сонячні та місячні затемнення, визначали знаки Зодіаку і складали гороскопи. Першими встановили семиденний тиждень, розділили день на 24 години, годину – на 60 хвилин, а одну хвилину на 60 секунд. Коло жерці Шумеру поділили на 360 градусів. Уміли використовувати для лікування хвороб різноманітні рослини і мінерали. Халдейські жерці були чудовими математиками: використовували таблицю віднімання й додавання, винайшли таблицю множення, уміли добувати квадратний корінь, обчислювали відсотки, вимірювали площу геометричних фігур. Жителі Месопотамії були добре обізнані в географії та картографії. У храмах зберігалися глиняні таблички з маршрутами до того або іншого міста. За часів Саргона, завойовника Шумеру, було складено «карту світу». Світ було зображено у вигляді кола, оточеного океанами, у центрі якого розташовувався Вавилон.
Освіта. Перші школи з’явилися в шумерських містах на початку 3 тис. до н. е. Давні шумери називали школу «будинком табличок», її керівника – «батьком будинку табличок», а учнів – «синами будинку табличок». Навчалися у школах лише хлопчики. Спочатку учні вивчали мову і літературу, а потім – граматику, математику й астрономію. Знайдені перші «підручники» – глиняні таблички, на яких були записані імена богів, назви тварин, рослин, усіх міських і храмових посад, які учень повинен був завчити. Заняття у школі тривали з ранку до вечора, упродовж 24 днів на місяць, крім трьох днів відпочинку і трьох святкових днів.
Література. Найдавнішою пам’яткою шумерської літератури вважається записана на глиняній табличці розповідь про війну двох міст – Лагаша та Умми,– яка датується XXIV ст. до н. е. «Поема про Гільгамеша» – найвідоміша пам’ятка шумерської літератури. Розповідає про пригоди царя шумерського міста Урук Гільгамеша. Поема «Політ Етапи на небо» розповідає про те, як герой Етапа на орлі літав на небо. Серед шумерських міфів знайдено розповідь про всесвітній потоп. У літературному спадку шумерів є також вірші про кохання, храмові молитви, записи народних казок, прислів’я, байки.
Релігія. Давні шумери вшановували трьох головних богів: Ану – бога неба, Енліля – бога землі та Енкі – бога води.
Аккадці поклонялися Шамашу – богу сонця, Сіну – богу місяця, Іштар – богині кохання і родючості та Таммузу – богу вічно живої природи. Головним богом і покровителем Вавилонії був Бел-Мардук. Саме він створив із глини людину.
У період установлення у Дворіччі панування ассирійців на декілька століть головним богом став Ашшур, бог давньої ассирійської столиці – міста Ашшур.
