Середньовічна медицина сьогодні здається нам дивною, жорстокою і часто небезпечною. Проте саме в ті часи сформувалися основи майбутньої європейської медичної традиції. У період між V і XV століттями лікування не спиралося на наукові дослідження, а ґрунтувалося на суміші релігійних переконань, стародавніх теорій та народної магії. Давайте розглянемо, як середньовічні лікарі та цирульники намагалися впоратися з болем зубів, зламаними кінцівками та психічними розладами.
Зубний біль і "сверблячі черв’яки"
Середньовічні лікарі вірили, що зубний біль спричиняють маленькі черви, які "виїдають" зуб зсередини. Ця теорія – "dentinal worm theory" – була популярною в Європі майже до XVIII століття. Лікування включало:
✔️ Прогрівання зуба гарячими металевими паличками.
✔️ Полоскання рота настоями з шавлії, часнику чи оцту.
✔️ Видалення зубів щипцями просто на ринку цирульником (часто без знеболення).
✔️ "Виманювання" черв'яків димом з паленої беладонни чи полину.
У кращому випадку це лише тимчасово зменшувало біль. У гіршому – призводило до інфекції або смерті.
Переломи: дерев’яні шини і пісня
Переломи кісток лікували не лікарі, а переважно цирульники-хірурги. Вони могли вправити кістку, накласти саморобну шину з дерева, лика або ганчір’я, а зверху – туге бинтування. Знеболення не існувало у звичному розумінні, тож використовували:
✔️ Опіати (мак, беладонну).
✔️ Вино або медовуху для сп’яніння.
✔️ Молитви та псалми під час процедур (вірили, що молитва заспокоює).
Кровопускання вважалося універсальним способом "очистити" тіло і також застосовувалося при травмах, хоч це й не мало жодного сенсу з погляду сучасної медицини.
Психічні розлади: між святістю та біснуванням
Психічні захворювання у Середньовіччі майже завжди сприймались як одержимість демонами або покарання від Бога. Хворих рідко лікували – їх ізолювали, зневажали або навпаки – вшановували як "святих божевільних". Найпоширеніші "методи лікування" включали:
✔️ Молитви, сповідь і каяття.
✔️ Свячену воду та екзорцизм.
✔️ Фізичні покарання (батоги, голодування), щоб "вигнати диявола".
✔️ Музику, танці або обряди з травами (в народній медицині).
У монастирях деякі душевнохворі жили під наглядом ченців, деяким дозволяли працювати в садах або кухнях. Але в більшості випадків вони страждали без розуміння причин свого стану.
Медики, маги і шарлатани
У середньовічному суспільстві часто неможливо було відрізнити лікаря від знахаря. Освічені медики базували свої знання на працях Гіппократа та Галена, але майже не проводили власних спостережень. З іншого боку – народні цілителі використовували трави, обряди, замовляння, і мали довіру серед селян. Інколи саме вони рятували життя, коли "офіційна медицина" здавалася.
Хоча багато методів середньовічної медицини здаються нам варварськими, вони були кроком у розвитку науки. Сучасна стоматологія, ортопедія й психіатрія виникли саме завдяки критичному осмисленню тих помилок. Історія лікування – це історія людства, яке намагалося полегшити страждання навіть у темні часи.
