Державна діяльність кардинала Рішельє

Внутрішня політика

Ліквідація політичної самостійності гугенотських провінцій.

• Захоплено оплот гугенотів – фортецю Ла-Рошель – і розбито їхні війська на півдні;

• 1629 р. видано «Едикт милості», за яким гугеноти зберігали свободу віросповідання, але позбавлялися військових фортець, окремої армії та окремих гугенотських судових палат.

Повне знищення сепаратизму вищої знаті:

• було викрито і ліквідовано декілька змов вищої французької аристократії;

• видано указ про знищення феодальних замків як осередків непокори й смут;

• заборонено дуелі, які було оголошено злочинами, що каралися смертю.

Зміцнення державного апарату:

• посилення значення інтендантів як представників короля у провінціях;

• скорочення кількості державних радників і зміцнення ролі статс-секретарів, які очолювали міністерства;

• позбавлення Паризького парламенту права реєстрації (передбачало обговорення і можливе відхилення) королівських указів.

Сприяння розвитку вітчизняної економіки:

• дотримувався політики меркантилізму;

• був ініціатором створення понад 20 торгових компаній.

Зовнішня політика

Активізація колоніальної політики:

• інтенсивне заселення французької Канади (Нова Франція);

• розпочалася французька колоніальна діяльність на островах Мартініка і Гваделупа;

• Франція придбала колонії у Південній Америці та Гвіані.

Протидія посиленню впливу Габсбурґів у Європі.

• із 1630 р. Франція брала участь у Тридцятилітній війні у складі антигабсбурзької коаліції.