Внутрішня політика
Ліквідація політичної самостійності гугенотських провінцій.
• Захоплено оплот гугенотів – фортецю Ла-Рошель – і розбито їхні війська на півдні;
• 1629 р. видано «Едикт милості», за яким гугеноти зберігали свободу віросповідання, але позбавлялися військових фортець, окремої армії та окремих гугенотських судових палат.
Повне знищення сепаратизму вищої знаті:
• було викрито і ліквідовано декілька змов вищої французької аристократії;
• видано указ про знищення феодальних замків як осередків непокори й смут;
• заборонено дуелі, які було оголошено злочинами, що каралися смертю.
Зміцнення державного апарату:
• посилення значення інтендантів як представників короля у провінціях;
• скорочення кількості державних радників і зміцнення ролі статс-секретарів, які очолювали міністерства;
• позбавлення Паризького парламенту права реєстрації (передбачало обговорення і можливе відхилення) королівських указів.
Сприяння розвитку вітчизняної економіки:
• дотримувався політики меркантилізму;
• був ініціатором створення понад 20 торгових компаній.
Зовнішня політика
Активізація колоніальної політики:
• інтенсивне заселення французької Канади (Нова Франція);
• розпочалася французька колоніальна діяльність на островах Мартініка і Гваделупа;
• Франція придбала колонії у Південній Америці та Гвіані.
Протидія посиленню впливу Габсбурґів у Європі.
• із 1630 р. Франція брала участь у Тридцятилітній війні у складі антигабсбурзької коаліції.
Коментарі: 1 RSS
1 ваня 17-01-2021 18:48
спс