Команда археологів, що працювала в колишній римській фортеці Novae (Нови) на території сучасної Болгарії, розкопала стародавній холодильник з усім його вмістом. Продукти пролежали там щонайменше 1500 років. Такі знахідки допомагають поступово відновлювати картину життя у той історичний період.
Фортецю Novae звели на Нижньому Дунаї в I столітті нашої ери для охорони кордонів імперії. Рубежі держави зміцнювали через страх перед сусідами з Дакії. А військо для нової фортеці сформували із мешканців Італії та перекинули на Дунай. Так фортеця стала постійною базою Першого Італійського легіону, що стояв там до середини V ст.
Сучасні дослідники вже не один десяток років ведуть розкопки на території табору. Роботи ускладнюються тим, що верхні шари не належать до перших століть нової ери. Нови після відходу легіонерів поступово перетворилися на звичайне, «цивільне» місто, багато військових об'єктів перенесли або демонтували.
Цього сезону вченим вдалося виявити рідкісний артефакт – «холодильник» римських легіонерів.
Його розкопали у руїнах колишньої казарми. Старовинний «холодильник» був ємністю під підлогою, викладеною з керамічних плит.
«У ньому виявилися уламки посудин, де, ймовірно, була їжа, і дрібні фрагменти кісток. На них є сліди термічної обробки, а це означає, що м'ясо, яке зберігалося в контейнері, запікали», – Петро Дичек, професор Дослідницького центру старожитностей Південно-Східної Європи Варшавського університету.
Також у «холодильнику» збереглися шматочки деревного вугілля та уламок миски. На думку археологів, це курильниця, яка допомагала відганяти комах від покладеної в контейнер їжі.
Під час розкопок вчені також виявили цілу колекцію унікальних монет. Реліквії знаходили в шарах, які відповідають середині III – початку IV століття, тобто від періоду набігів готів до царювання Костянтина Великого. Вдалося виявити ряди стін того періоду і руїни одного будинку з ткацьким приладдям, що збереглося в них, рибальськими грузилами і черепками посуду.
Однією з важливих знахідок сезону стали також керамічні фрагменти водопроводу, які «дійшли» до нашого часу відносно цілими. Раніше вчені вже відкрили в Новах систему римських водопроводів із кераміки та свинцю.
Останні не збереглися, оскільки метал використали наступне покоління мешканців. Натомість вдалося встановити подробиці тогочасної системи ЖКГ: воду забирали з річки Дермен, бо Дунай вважався брудним, а за якістю питної води стежили. Акведук близько 10 км у довжину постачав водою два резервуари перед табором, звідки її розподіляли далі за допомогою складної мережі труб та каналів.
