1662 р. на місці с. Заболоття виник Станіслав – майбутня столиця Прикарпаття. Тут проходив центральний торговельний шлях зі Львова до гирла Дунаю, тому 1866 р., коли місто перебувало у складі Австро-Угорщини, воно стало важливим залізничним вузлом. 9 листопада 1963 р. місто було перейменоване на Івано-Франківськ. Серед визначних пам’яток архітектури – колишня міська ратуша (1695 р.), підземелля якої були місцем ув’язнення опришків.
Івано-Франківщина славиться унікальними дерев’яними храмами гуцульської школи дерев’яної архітектури. У м. Коломия знаходиться дерев’яна церква Благовіщення (1587 р.), яка вважається найдосконалішим зразком цього архітектурного напрямку.
Ще один шедевр гуцульських майстрів можна побачити в с. Делятин Надвірнянського району. Тут збереглася дерев’яна церква Різдва Богородиці, І побудована в 1620 р. Поряд стоїть Ж дзвіниця. 1785 р. церкву було перенесено на нинішнє місце з урочища Луки.
Своєрідні дерев’яні храми є також в м. Яремче (св. Іоана Милостивого, XVIII ст.), у Тисьмениці (Різдва Богородиці, 1736 р., дзвіниця, XVIII ст.). А в с. Шевченкове Галицького району збереглася єдина в Західній Україні споруда XII–XIII ст. – церква св. Пантелеймона. У ній можна побачити кириличні написи 1212 р.
У с. Манява розташовано Манявський скит, перші будівлі якого датуються 1611 р. До нашого часу збереглися тільки перша дерев’яна та Воздвиженська церкви.
