Розповсюджені в тундрі Євразії, Північної Америки (місцева назва – карібу), Гренландії. Можна зустріти на арктичних островах і в тайзі.
Висота в холці 1,5 м, маса – 220 кг. Єдиний вид оленів, у яких роги мають і самки, і самці.
Взимку їсть лишайник ягель, або «оленячий мох», а влітку живиться трав’янистою рослинністю. Разом з травою поїдає пташині гнізда з кладками або пташенятами та інших дрібних тварин, у тому числі й лемінгів.
Тримаються олені стадами, об’єднуючись у період кочівлі, тоді їх чисельність перевищує тисячі особин. Протяжність міграційних шляхів такого стада досягає 1000 км. Більшу частину року самці й самки тримаються нарізно. Об’єднуються в період шлюбних ігор, тоді самці б’ються за право володіти гаремом. Самка народжує одне добре розвинене оленя. Новонароджене маля протягом півгодини підводиться на ноги і йде разом з усім стадом. Великі широкі копита північних оленів добре пристосовані до ходьби по глибокому снігу або грузькому болоту, а також до розгрібання снігу в пошуках корму.
