Ареал охоплює гори Західної Європи, країн Середземномор’я, Близького Сходу, Кавказу, Середньої і Центральної Азії. Може жити І в горах, де зовсім немає лісів. Тіло завдовжки до 55 ом, хвіст – до 80 см, маса близько 2,5 кг Дуже схожа на лісову куницю, від якої відрізняється білим забарвленням горла і грудей (у лісової вони жовті). За це її часто називають білодушкою. Кожна куниця займає відособлену територію. Полює на дрібних гризунів, птахів і плазунів. Охоче поїдає ягоди, фрукти й горіхи. По деревах лазить гірше за лісову куницю.
Самка народжує від трьох до шести сліпих дитинчат. До осені вони стають самостійними і йдуть від матері.
В Європі стала мешканцем сільської місцевості і навіть невеликих міст. Тут вона оселяється на горищах житлових будинків, у сараях або і в дровах. Полює на щурів та мишей, рідше нападає на голубів. Багато тварин-городян теж колись жили в горах. Гірське походження мають чорний стриж, міська ластівка і сизий юлуб. Взимку не любить ходити по снігу. Тому користується стежками і навіть лижнями. Може «пірнати» у сніг і якийсь час пробиратися під ним.
