Кожного року увесь православний світ відзначає світлий день Господнього Воскресіння. Це найвеличніше для християн свято – завжди дуже урочисте, красиве, світле й веселе.
Головним атрибутом цього Великого християнського свята є паски та великодні яйця – яскраві крашанки, а серед них і особливі – писанки.
Власне, писанкарство також проходило певну еволюцію. Так, спочатку це була крашанка – яйце замальоване в один колір. Потім крапанка – вкрита цяточками та крапельками, нанесеними воском. Після – мальованка – великоднє яйце, розмальоване пензликом. Інший різновид – дряпанка – однокольорове, із видряпаним орнаментом.
І вже останній варіант – це писанка (вкрите різнокольоровим орнаментом яйце з використанням природних або анілінових фарбників.)
Зі стародавніх часів збереглося чимало візерунків та символів, які використовують для розпису яєць. Із часом ці орнаменти набули християнської семантики. В цих орнаментах можна побачити і багатющу «рослинність» – барвінок, виноград, шипшина, гілочки верби, дерева; і тваринний світ – «населений» пташками, кониками, рибками, козликами, півниками; і геометричні орнаменти – меандри, кола, трикутники, хрестики, свастики... Дівчина, якщо хотіла виявити симпатію, дарувала хлопцеві писанку, в орнаменті якої могла зашифрувати запрошення на побачення тощо.
Писанки дарувалися на знак побажання добробуту, удачі, радості.
Традиційно писанки створювали під час Великого посту. Але найкраще це було робити в Чистий четвер та Страсну п’ятницю перед Великоднем. Писали всі – і діти, і дорослі, хоча господині, мабуть, найбільше.
Писанку освячували і ніколи не їли (на відміну від крашанок – пофарбованих в один колір яєць). Зберігали її мінімум рік – до наступного Великодня: в основному вона красувалася на покутті.
Писанка – це не просто сувенір чи народна мініатюра. Адже писанка несе в собі високий заряд енергетики. Її писали лише в доброму настрої та з добрими побажаннями, щоб подарувати іншим на щастя, на здоров’я, на багатство, вкладаючи в це душу.
