Належать до підродини Туруни. Жуки завдовжки від 5 до 15 мм, зазвичай рудо– червоні з синіми надкрилами, що мають у деяких видів світлі плями.
Дістали свою назву за те, що в разі небезпеки вони вдаються до оригінального засобу захисту: викидають на ворога із задньої частини черевця маленьку цівку дуже смердючої рідини і так здебільшого рятуються. Живуть вони в усіх країнах світу, крім Австралії. Живуть групами під каменями або в тріщинах між каменів. Ведуть нічний спосіб життя. Личинки паразитують на інших жуках та їхніх лялечках.
Найчастіше трапляється бомбардир тріскучий (Brachinus crepitans). Це невеликий жук, завдовжки 6–10 мм. Тіло його – рудо–червоне, надкрила – темні, синьо-зелені, синьо-чорні або чорно-зелені. Вусики завдовжки 6–8 мм.
Поширений у південній частині Євразії. При небезпеці жук з гучним тріском виділяє з анальних залоз отруйну рідину. Цей ефектний захисний механізм допомагає жукам вижити.
У разі небезпеки жук-бомбардир «вистрілює» у ворога їдкою саморозігріваною до 100 °С сумішшю хімічних речовин. Причому робить це надзвичайно точно і швидко.
