Найчастіше відчувають вигорання перфекціоністи, які самі ставлять себе у складні рамки, вимагаючи фантастично-ідеального результату.
Варто чітко зрозуміти, що таке вигорання. Всесвітня організація охорони здоров'я та інші дослідники визначають три основні критерії – це виснаження, відсутність співчуття чи цинізм та зниження професійних досягнень. Деякі психологи додають сюди ж когнітивну дисфункцію, яка включає в себе втрату концентрації уваги і зайву забудькуватість, хоча інші фахівці називають це наслідком. Оскільки ВООЗ лише у 2019 році включив синдром до переліку хвороб, симптоми досі вивчаються.
Австралійські вчені попросили більше 1000 людей записувати все, що вони відчували протягом періоду вигорання. Учасники працювали в різних сферах і мали різний рівень доходу. Результати показали, що когнітивну дисфункцію відчув кожен, багато хто описав стан, при якому вони відчували втраченість і «відключеність» від світу. Серед інших симптомів дослідники відзначили безсоння, спричинене тривогою, а також депресію. Усього вчені виявили 34 симптоми.
Якщо ви знаєте, що вигоріли, першим кроком має стати визначення причин. Тільки робота з ними допоможе позбавитися жахливого стану. Психологи виділяють зовнішні чинники, пов'язані з робочим місцем (перевантаженість, розлади через невдачі) або будинком (складний догляд за кількома дітьми та хворими родичами). Найчастіше ці причини накладаються одна на одну. Особливо це було під час карантину – багатьом доводилося балансувати між домашніми та робочими обов'язками, фінансовими труднощами та турботою про здоров'я сім'ї.
Найпростіше, що можна зробити, – поговорити з начальником із приводу дедлайнів, а з домочадцями організувати графік прибирання, приготування тощо. Якщо уникнути факторів стресу не вдається, професор психіатрії Університету Нового Південного Уельсу Гордон Паркер радить розробити свій курс психічного здоров'я, який включатиме вправи на уважність та щоденні медитації. Такі практики реально допомагають розслабитись, доведено, що вони знижують рівень гормонів стресу в організмі. Якщо це не допомагає, доведеться звертатися до фахівця.
Аналіз психіатрів показав, що вигорання може розвиватися в результаті рис особистості, особливо перфекціонізму. Перфекціоністи зазвичай добре справляються з робочими завданнями, вони надійні та сумлінні. Однак саме такі люди схильні до вигорання, оскільки встановлюють для себе нереалістичні стандарти, яким часто дуже складно відповідати.
Позбавлення нав'язливої риси сильно підвищує працездатність, тому автори книги «Занадто ідеально: коли контроль виходить з-під контролю» запропонували кілька стратегій, які змінять перфекціоністські установки. Елементарно, Аллан Маллінджер і Жаннетт Девіз радять зосереджуватись на загальній картині речей, а не на дрібних деталях, які гальмують процес.
Інша порада – це ставити за мету «виконання завдання», а не «пошук ідеального результату». Не варто одразу думати про те, що потрібно зробити найкращу роботу, адже потім завжди можна повернутися та поправити. Також автори радять уникати чорно-білого мислення, наприклад, «якщо щось піде не так – мене звільнять». Натомість слід розглядати відтінки сірого – «якщо щось піде не так, я спробую це виправити».
