За легендою, його винайшов цар Мітрідат VI Євпатор, який боявся бути отруєним.
Польські дослідники відтворили теріак – препарат, який у давнину вважався універсальними ліками. Для його приготування знадобився 61 інгредієнт, серед яких були опіум, кориця, м'ясо гадюки та отруйна морська цибуля. Секрети виробництва було знайдено у рецепті XVII століття.
Вважається, що теріак з'явився за царя Мітрідата VI в I-II століттях до нашої ери. Імператор нібито так боявся бути отруєним, що експериментував з отрутами у пошуках універсального антидоту. Експерименти, за легендою, він проводив на своїх полонених. У першому столітті нашої ери склад був доопрацьований лікарем імператора Нерона Андромахом. Часто перший варіант «ліків» називають на честь його творця – мітридат, а другий варіант отримав назву теріак.
У давнину теріак використовували буквально від усіх хвороб, у тому числі від бубонної чуми. Для виробництва були потрібні дорогі та часто ексклюзивні препарати, а готовий склад могли дозволити собі лише фінансово забезпечені люди. Чотири грами теріаку коштували стільки ж, скільки курка. Незважаючи на широку популярність у минулому, теріак ніколи раніше не піддавався фармакологічному аналізу.
Лише нещодавно дослідники відтворили препарат за рецептом, який був опублікований у 1630 році польським аптекарем Паулем Гульденіусом. Виявилося, що, незважаючи на отруйні речовини, що містяться в складі, теріак не міг завдати серйозної шкоди здоров'ю. Зрозуміло, якщо споживач дотримувався дозування, призначеного лікарем. Концентрація отруйної морської цибулі в її складі була цілком безпечною. Проте в цілому терапевтичний ефект, що приписується теріаку, швидше за все, був ні чим іншим, як ефектом плацебо.