Перша світова війна (1914–1918)

Причини Першої світової війни

1. Загострення економічних протиріч між провідними країнами світу.
2. Боротьба за ринки збуту та світове панування.
3. Протистояння між двома воєнно-політичними блоками європейських держав (Антанта – Троїстий союз).

Привід до війни

Австро-сербський конфлікт (убивство 28 червня 1914 р. у Сараєві наступника австрійського та угорського престолів ерцгерцога Франца Фердинанда).

Основні особливості Першої світової війни

• Мала переважно загарбницький характер (крім Бельгії та Сербії, що стали жертвами агресії). Масове використання новітніх видів зброї (потужні гармати, кулемети, літаки, танки, підводні човни тощо).
• Існування безперервних ліній фронту.
• Мобілізація до армії значних людських ресурсів (73,4 млн осіб).
• Величезні масштаби руйнувань (особливо у Франції, Бельгії, західних регіонах колишньої Російської імперії, східних регіонах колишньої Австро-Угорщини).
• Значні людські втрати: близько 10 млн осіб (із них 10% – мирне населення). Так, у Франції загинув кожний 28-й громадянин, в Англії – 57-й, Росії – 107-й.
• Економічний потенціал і технологічний рівень виробництва стали одними з вирішальних чинників перемоги у війні.
• Війна потребувала відповідних структурних змін у системі державного управління, висвітлила всі негаразди у структурі державної влади.
• Важливим чинником війни стали ідеологія, пропаганда, здатність мобілізувати й об’єднати населення навколо певної ідеї. Внесла докорінні зміни у стратегію і тактику війни.

Висновок. Війна створила цілу низку прецедентів, які згодом стали звичайним явищем в історії XX ст.:

• створення структури державного регулювання економікою;
• масові трудові мобілізації;
• насильницьке залучення іноземних працівників до роботи на підприємствах;
• тотальна війна (до повного вичерпання матеріальних і людських ресурсів);
• масові пропагандистські кампанії, створення систем залякування й обдурювання громадян;
• знецінення людського життя;
• акти геноциду (знищення вірмен у Туреччині в 1915 р.);
• використання зброї масового знищення (хімічної) тощо.

Театри бойових дій у Першій світовій війні

Італійський фронт 1915–1918 рр.

• Італія, Англія, Франція;
• Австро-Угорщина.

Західний фронт 1914–1918 рр.

• Бельгія, Франція, Англія, США та ін.;
• Німеччина.

Східний фронт 1914–1917 рр.

• Німеччина, Австро-Угорщина;
• Росія.

Румунський фронт 1916–1917, 1918 рр.

• Австро-Угорщина, Болгарія, Німеччина, Туреччина;
• Румунія, Росія.

Балканський фронт 1914–1915 рр.

• Австро-Угорщина, Болгарія;
• Сербія, Чорногорія.

Кавказький фронт 1914–1917 рр.

• Туреччина;
• Росія.

Дарданелльський фронт 1915 р.

• Туреччина;
• війська країн Антанти.

Солонійський фронт 1917–1918 рр.

• Греція, Сербія, Чорногорія, Франція;
• Болгарія, Австро-Угорщина, Німеччина.

Африканський фронт 1914–1918 рр.

• війська країн Антанти;
• німецькі колоніальні війська.

Далекосхідний фронт 1914 р.

• Японія, домініони Англії;
• Німеччина.

Месопотамський і Палестинський фронти 1914–1918 рр.

• Англія та її домініони
• Туреччина, Німеччина.

Умови Комп'єнського перемир'я (11 листопада 1918 р.)

Німеччина зобов’язувалася:

• Вивести протягом 15 днів війська з території Бельгії, Франції, Люксембургу.
• Залишити Ельзас і Лотарингію, Румунію, Австро-Угорщину та Туреччину.
• Відмовитися від Брестського та Бухарестського мирних договорів.
• Капітулювати з території Східної Африки.
• Звільнити лівий берег р. Рейн.
• Територію колишньої Російської імперії німецькі війська мали покинути тільки тоді, «коли союзники визнають, що для цього настав момент, беручи до уваги внутрішнє становище цих територій».
• Передати союзникам 5 тис. локомотивів, 150 тис. вагонів, 5 тис. вантажних автомобілів, 5 тис. гармат, 1700 літаків, 30 тис. кулеметів (згодом зменшено до 25 тис. одиниць), видати шість дредноутів, вісім важких крейсерів, десять крейсерів, 300 підводних човнів (хоча реально існувало близько 100) тощо.

Залишалась блокада Німеччини.

Установлювався термін перемир’я – 36 днів.

Наслідки Першої світової війни

Змінився склад головних дійових осіб у світовій політиці:

1. Революція в Росії виключила країну з числа впливових країн світу.
2. Країни Четверного блоку (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина) зазнали поразки і випали з числа країн, які визначали світову політику.
3. Позиції Англії та Франції послабилися внаслідок зростання впливу США та Японії.
4. Перестали існувати імперії: Німецька, Російська (хоча згодом Російська імперія відродилась у формі СРСР), Австро-Угорська, Османська.
5. На території Європи утворилися нові держави: Польська Республіка, Чехо-Словацька Республіка, Королівство сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. – Югославія), Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія. Це докорінно змінило розстановку сил у Східній Європі. Порушення етнічного принципу під час установлення кордонів нових держав та амбіції їхніх лідерів перетворили цей регіон на постійне вогнище напруженості.

Значно змінилися кордони європейських держав: кордони сучасної Європи на 70% сформувалися внаслідок Першої світової війни.

Бойові дії минулої війни призвели до розорення економіки багатьох країн, зокрема промисловості, транспорту, сільського господарства. Так, Росія втратила 60% національного багатства перед початком війни; Австро-Угорщина – 41%, Німеччина – 33%, Франція – 31%; Англія – 15%.

Японія та США примножили свої багатства, оскільки не брали активної участі у війні, а їхні території не були ареною бойових дій.

Війна прискорила технічний прогрес, сприяла завершенню індустріалізації та заклала принципово нові форми організації та управління виробництвом. Значно посилилось втручання держави у виробництво і його регулювання.

Великими були людські втрати: 10 млн загиблих, 20 млн поранених і калік, із них 90% становили військові, а 10% – мирні жителі. Не менше ніж 6 млн осіб, знесилених тягарем війни, померло в результаті епідемії грипу «іспанка» 1918–1919 рр.

Мирне населення, що потерпало від неймовірних труднощів, із якими воно мирилось у перші роки війни, із затягуванням бойових дій почало боротьбу не тільки за свої права, а й проти тих сил, які цю війну розв’язали. Як наслідок, у ряді європейських країн спалахнули революції (Росія, Німеччина, Угорщина, Австрія, Фінляндія, Словаччина). В інших були проведені реформи (Англія, Франція, США). В Італії встановилась фашистська диктатура.

Війна і революції привели до краху монархій: із 41 правлячої династії в Європі після завершення війни залишилося тільки 17.

Посилились міграційні процеси. Гостро постала проблема біженців. Тільки за 1918–1920 рр. з Росії емігрувало 2 млн осіб.

Перша світова війна активізувала національно-визвольний рух у країнах Азії та Африки:

• У Туреччині відбулась національна революція: було скинуто султанат і проголошено республіку на чолі з Ата- тюрком, який здійснив низку реформ, спрямованих на модернізацію країни;
• В Ірані до влади прийшли націоналісти, які теж здійснили реформи на зразок турецьких;
• Народ Афганістану захистив свою національну незалежність;
• У середині 1920-х рр. Китай було об’єднано під владою Чан Кайші, лідера партії Гоміндану. Проте виник конфлікт між націоналістами і комуністами;
• В Індії англійські колонізатори змушені були піти на розширення представництва індійців в органах влади;
• Розпочався новий етап національно-визвольної боротьби народів, що перебували в колоніальній залежності. Посилився процес політизації цієї боротьби.

Перша світова війна вплинула на воєнне мистецтво та методи ведення війни. Уперше з’явилися безперервні фронти, стала масово використовуватися бойова техніка (танки, літаки, машини тощо). Не зайвими виявилися варварські методи: використання зброї масового знищення. Уперше війна зачепила всіх громадян воюючих держав. Вагомим чинником стала економіка, могутність якої визначала могутність армії.

Отже, Перша світова війна стала важливим етапом у розвитку людства. Вона довела єдність і взаємозалежність світу та започаткувала докорінні зміни в економіці, внутрішньополітичному житті, міжнародних відносинах, культурі, а головне – у свідомості й поведінці людей.