Археологи припустили, що стоїть за моторошною знахідкою з Бар-Хілла.
Експерти Лондонського музею археології MOLA проаналізували новий артефакт із села залізного віку Бар-Хілл на сході Англії. Там уже не вперше знаходять дивовижні речі – цього разу гребінь, виточений із людського черепа. Учені вважають, що його не використовували за призначенням. Страхітлива для нашого часу практика, ймовірно, була звичайною для місцевих британців у залізному столітті.
Кістяний гребінь прямокутної форми закруглений по краях і має грубо вирізані зубчики. З'ясувалося, що він зроблений із тім'яної кістки черепа людини. Датований, поки що дуже приблизно, 750-43 роками до нашої ери, тобто залізним віком. За словами фахівців, використовувати людські кістки для виготовлення інструментів – звичайна практика для британців того часу. Раніше в Кембриджширі знайшли пристосування для чищення шкур, зроблені з кісток рук і ніг.
Хоча археологи охарактеризували гребінь як схожий на предмети тієї епохи, остеологи з'ясували, що предмет ніколи не використовували для розчісування волосся або текстильної роботи.
За однією з версій, гребінь насправді був амулетом – оскільки в ньому просвердлений круглий отвір. Британські вчені вже мають приклади стародавніх фрагментів черепів із такими отворами, які могли носити на шиї як трофеї, здобуті на полюванні за головами. Вид гребеня міг бути унікальною традицією саме для цього регіону Британії.
Можливо, зуби гребеня – це природні шви, що з'єднують ділянки людського черепа, припускає археолог Майкл Маршалл.
«Ці різьблені зубці та лінії могли підкреслити походження гребеня, особливо для місцевих спільнот залізного віку, які були знайомі зі скелетними останками. Його символізм і значення були б очевидні для будь-кого, хто зіткнувся з цим», – Майкл Маршалл, фахівець зі знахідок Лондонського музею археології MOLA.
Дослідники вважають, що гребінь міг бути потужним символом для місцевої громади. Можливо, амулет був зроблений із черепа якоїсь важливої, відомої всім людини, яка продовжувала відігравати роль у спільноті навіть після смерті.
Однак, пояснюють автори, все це тільки версії. Жодних письмових джерел про людей залізного віку, які жили біля Бар-Хілл, досі немає. Вченим залишається тільки припускати, які думки та почуття ці речі викликали в тих, хто тримав їх у руках 2500 років тому.