Пліч-о-пліч із гігантами жили м’ясоїдні динозаври, які були значно дрібніші, але теж люті й надзвичайно меткі. Вони мали гострі й довгі зуби, рухливі зап'ястки і дуже гострі кігті. Це були дромеозаври – утараптори, дейноніхи і велоцераптори. Від інших динозаврів вони відрізнялися своєю потужною і страхітливою зброєю – смертоносним пазуром на другому пальці кожної стопи, вигнутим, як коса, і гострим, як лезо бритви.
Неймовірно, але...
Як дромеозаври використовували бокові й обертальні рухи своїх зап’ястків, щоб ухопити здобич, так птахи виконують такі ж рухи під час польоту. Це й не дивно, якщо врахувати, що дромеозаври були прямими предками птахів.
Особлива зброя атаки
Дромеозаври ранили своїх жертв не зубами, а особливою зброєю нападу. На другому пальці кожної стопи у цього динозавра розміщувався дуже гострий великий пазур у формі коси, який міг утягуватися. Під час ходи чи бігу дромеозавр прибирав цей кіготь, щоб той не торкався землі й не зношувався, але, переслідуючи здобич, він випрямляв свої стопи, і звідти випускалися кігті, гострі як ніж. Стрімкий і спритний дромеозавр міг робити вражаючі стрибки. Довгий жорсткий хвіст забезпечував рівновагу, а довгі передні кінцівки із суглобами і рухливими зап’ястками легко захоплювали здобич. Своїм жертвам він завдавав потужного удару задніми кінцівками, тоді як його пазурі-коси роздирали їхню плоть. Пазур-коса дейноніха був близько 15 см завдовжки і міг зробити рану до 1 м у довжину і до 10 см углиб. Кіготь-коса утараптора, найбільшого з усіх дромеозаврів, сягав 30 см у довжину.