
Кіровоградщина дбайливо зберігає пам’ятки історії та архітектури. Це курган у с. Веселівка з похованнями доби бронзи (II тис. до н. е.), Іллінська церква в Новомиргороді, Хрестовоздвиженська церква в с. Розумівка, залишки фортечних валів і військового поселення, що дали початок Кіровограду, Покровська церква (1850 р.), збудована в еклектичному стилі, та інші.
Історія Єлисаветграда починається з 1754 р., коли за наказом імператриці Єлизавети Петрівни було зведено фортецю святої Єлизавети. Укріплення вважалося шедевром фортифікаційного мистецтва. Земляний вал у вигляді замкнутого багатокутника захищали 6 бастіонів і близько тисячі гармат із військових кораблів і укріплень. Загальна площа фортеці становила 57 га. Наприкінці XVIII ст. межа Росії відсунулася далі на південь і фортеця втратила стратегічне значення. 1775 р. фортеця стала містечком і дістала назву Єлисаветград. 1794 р. гармати та іншу зброю укріплення передали Херсонській фортеці. Збереглися лише дві гармати, що стоять на п’єдесталах при в’їзді на територію фортеці. Нині територія фортеці вкрита густою зеленню, серед якої видно рештки фортечних земляних валів, стародавніх казарм тощо.
1939 р. місто перейменували на честь радянського політичного діяча Є. М. Кірова. Донині місто прикрашає Свято-Покровська церква, збудована 1875 р. в еклектичному стилі. Церква прикрашена розписами другої половини XIX ст. 1812 р. збудували церкву Володимирської ікони Пресвятої Богородиці. У храмі збереглися давні розписи, реставровані 1905 р.
Неподалік Кіровограда розташована унікальна пам’ятка архітектури, одна з перших у світі гіперболоїдних конструкцій – сталева ажурна сітчаста водонапірна башта, збудована за проектом В. Г. Шухова. Всього в світі таких башт лишилося 11.