Належить до родини Котингові. Білосніжного кольору. Горло яскравого кольору з мідним відтінком, очі сріблясто-білі, дзьоб чорний, ноги м’ясного кольору. Самка менша, дещо іншого забарвлення. Довжина тіла – 26 см, розмах крил – до 50 см.
Молодий самець першого року життя схожий на самку і тільки на третій рік набуває свого справжнього оперення.
Населяє ліси Бразилії. Здебільшого тримається у верхній частині крон дерев. Ягоди і плоди є, вочевидь, звичайною їжею цих птахів.
Голос гологорлого дзвонаря металічний дзвінкий, схожий на звук дзвоника, це найгучніший звук, якіш відтворює птах.
«Цей гарний птах, – повідомляє принц фон Від про птаха-дзвоника, – завдяки своєму сліпучо білому оперенню та гучному, чистому, дзвінкому голосу може вважатися особливістю чудових бразильських лісів. Він поширений усюди, де є ліси, у яких, очевидно, віддає перевагу найтемнішій гущавині.
Проте птаха-дзвоника не скрізь можна побачити і, здається, він особливо полюбляє гірські ліси. Його голос схожий на чистий звук дзвоника, який птах видає роздільно з невеликими проміжками, а іноді часто, кілька разів поспіль. Тоді він нагадує удари молота по ковадлу. Звук цей чути будь-коли вдень дуже часто і на далекій відстані.
Зазвичай кілька птахів збираються разом і по черзі намагаються перевершити одне одного співом. Той кричить голосно і ясно одним простим звуком, а той часто повторює тремкий тон. Якщо разом збереться багато цих птахів, то виходить предивний концерт».