Поширений на відкритих просторах степової зони України та прирічкових луках.
При розмаху крил близько метра маса луня рідко перевищує 400 г.
Красиво планеруючи, лунь облітає свої угіддя, видивляючись у траві мишей і полівок. Часом переходить на низький бриючий політ, коли птах ніби ковзає над самісінькою травою. Здобич може схопити лише на землі, тому птахи вкрай рідко потрапляють йому до пазурів.
Гніздиться тільки на землі, серед високої трави.
У кладці буває 3–6 яєць. Насиджує самка, а самець полює для того, щоб прогодувати сім'ю.
Коли самець зі здобиччю підлітає до гнізда, самка злітає йому назустріч. У лунів заведено передавати їжу на льоту в повітрі.
Світло-сизе, майже біле забарвлення має тільки самець. Звідси походить вираз – «сивий, як лунь». У самки інше, більш темне забарвлення.
