Належить до родини Повзикові. Це рухливий птах завдовжки близько 14 см, з розмахом крил – до 26 см і вагою – до 25 г, міцної будови, з великою головою та короткою, майже непомітною шиєю. Забарвлений згори в сірий, знизу – в іржаво-жовтий колір. Дуже поширений у Європі, Азії та Північній Африці. Він ніколи не живе великими зграями, зазвичай у парі або малими сім’ями, віддаючи перевагу мішаним лісам та паркам.
Раціон харчування повзика звичайного
У пошуках корму повзик спритно пересувається по стовбурах і гілках дерев, часто вниз головою.
Харчується комахами, павуками, насінням та ягодами; часто ковтає крупний пісок, що сприяє травленню. Комах повзик збирає на гілках або ловить у повітрі; його дзьоб не пристосований до довбання дерева, як у дятла. Під час полювання на комах часто наближається до житлових будівель і з’являється навіть у кімнатах.
У будь-яку пору року робить запаси їжі, ховаючи окремо кожне насіння в щілинах стовбура дерева і маскуючи його лишайником або шматочком кори. Взимку охоче користується залишеними людиною годівницями.
Розмноження
Повзики моногамні (на одного самця припадає одна самка). Пари зберігаються протягом усього життя. Щільність гніздування варіює залежно від регіону - наприклад, в зрілих широколистяних лісах Західної Європи вона становить 0,5-1 пар на км², а у високогірних кедровниках і долинних березово-осикових лісах - 13 і 10 особин на км² відповідно.
Гніздо будує завжди в заглибинах, у дуплах дерев, у розколинах скель або стін на висоті не менше 2 м.
Часто, якщо отвір досить великий, вони з метою захисту від хижаків замазують його глиною, іноді разом з гноєм, залишаючи лише невеликий вічко діаметром близько 35 мм. Іноді глиною замазане не тільки дупло, але й прилеглі ділянки кори. Зсередини дупло вистилається численними дрібними лусочками тонкого верхнього шару кори, рідше - шматочками деревного листя. Підстилка рясна - так що яйця часто майже повністю в неї занурені.
У сезон буває тільки одна кладка, яка зазвичай припадає на початок травня. Кладка складається з 4-12 (частіше - 6-9) матових білих яєць з червонувато-коричневим крапленням, розміром 18-22 на 13-16 мм. З початком насиджування птахи замовкають і стають малопомітними.
Насиджує одна самка, і гніздо вона залишає тільки в разі безпосередньої небезпеки. Залишаючи його, вона вкриває кладку підстилкою. Період інкубації триває 14-18 днів, після чого вилуплюються пташенята, вкриті рідким довгим пухом на голові, плечах і спині.
За пташенятами доглядають обоє батьків, приносячи їм їжу до 350 разів на день. На крило пташенята стають через 22-25 днів, але ще протягом одного-двох тижнів підгодовуються батьками, після чого розлітаються.
Більшість молодих птахів вже до кінця літа вибирає собі власну індивідуальну ділянку, однак з вибором гніздовий території і партнера остаточно визначаються тільки наступної весни.
В умовах дикої природи птахи живуть близько 11 років.
